Бесіда — це розмова двох або більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.

Телефонна розмова — один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зокрема тим, що зв’язок йде на відстані і через стільниковий телефон.

Ми спілкуємось майже весь час, особливо зараз , коли телефони мають майже усі. Ми спілкуємось по стільниковому телефону усюди: в транспорті, вдома, роботі, коли прогулюємось на вулиці.

Що бесіда, що телефонна розмова є різновидом усного мовлення. При бесіді люди бачать один одного, а при телефонній розмові це неможливо.

Чи є мінусом телефонної розмови те, що відсутній візуальний контакт? Насправді відповідь у кожного своя, тому що наприклад людина, яка хоче влаштуватися на роботу в серйозну компанію дуже хвилюється, не справляється з власною мімікою, і вже цим перестає подобатись роботодавцю. Чи навпаки :людина яка також влаштовується на роботу, добре знає свою справу, має гарну міміку обличчя, але не сильно красномовна. В другому варіанті, людину звичайно рятує безпосередня розмова з роботодавцем ( бесіда).

Для мене наприклад майже ніякої різниці немає. Хоча бесіда подобається більше тоді, коли розмовляю з дійсно приємною мені людиною.

Телефонна розмова має свій величезний плюс. Вона дає змогу почути близьку тобі людину, навіть тоді, коли вона знаходиться за сотні, тисячі кілометрів.

При ефективному використанні телефон стає найважливішим компонентом створення іміджу фірми. Саме від прийому, який буде виказаний потенційному партнеру на іншому кінці дроту, від того, як складеться попередня розмова, багато в чому залежить чи не стане він останнім. Від уміння співробітників фірми вести телефонні переговори кінець кінцем залежить її репутація, а також розмах її ділових операцій.

Користування службовим телефоном включає знання елементарних правил культури спілкування по телефону.

Те саме стосується і бесіди, адже в кожній фірмі є ресепшен , де сидить працівник ( секретар чи помічник) від якого також залежить перше враження солідності фірми.

Отже, на сьогоднішній день спілкування є невід’ємною частиною життя кожної людини. Без нього нікуди, як не крути.

Якщо я проаналізую хоча б свій один день, я можу сказати одне- спілкування займає майже весь день. Вдома я спілкуюсь завжди і з усіма( живу у великій сім’ї),в університеті маю багато знайомих, друзів у мене також багато , з якими я спілкуюсь кожен н день. Сказати що кожна моя розмова має високоінтелектуальний характер я звісно не можу, але й не дізнатись чогось з кожної розмови я також не можу.

Ще з історії пам’ятаємо, що майже всі царі, правителі були дуже гарними ораторами. Не кожному дається талант як ораторське мистецтво. Не дивлячись на те, його звичайно можна розвивати.

Напевно кожному з нас, подобається коли людина при спілкуванні виражається грамотно, не використовує лайливих слів. Людина не сприймається як високоморальна , вже тоді, коли коверкає мову.

Я якраз згадала свої співбесіди перед прийняттям на роботу. Перша моя співбесіда проводилась з адміністратором магазину одягу, куди я влаштовувалась продавцем-консультантом. Роботодавець звичайно прислухувалась до моєї вимови, бо найголовнішою вимогою моєї роботи було спілкування з безпосередніми клієнтами.

Разом зі мною була ще одна кандидатка. Переговоривши наодинці спочатку зі мною, потім з іншою дівчиною, вона запросила нас обох до кабінету, і першим питанням до другої дівчини в неї було :»Чи можеш ти розмовляти або чисто українською або чисто російською мовою?». Дівчина була розгублена, на що відповіла що ні, і роботодавець сказала що це великий мінус, таким чином я отримала роботу.

Проробивши менше року, за певних обставин я звідти звільнилась, і місяць тому я знову пішла на співбесіду. Перед тим, мені необхідно було зателефонувати і домовитись про зустріч. Говорити по телефону було дуже складно. Найперше що мене збило з пантелику, грубий и злий голос чоловіка. Другим фактором було те, що він говорив не чітко і швидко, а тепер збираючи це все до купи, можна уявити цю розмову. Звичайно ні про яку зустріч мова не йшла .

Не виключено, що може ця людина не така й страшна як я собі уявила, бо ніколи не бачивши співрозмовника, важко виявити з себе позитивне перше враження.

Під час безпосередньої бесіди , люди більш відверті, ніж під час телефонної розмови. Навіть близька тобі людина, яка має тобі що розповісти , дочекається нагоди побачити тебе особисто, розповісти віч-на-віч , ніж розказувати по телефону. Великим АЛЕ є те, що телефонна розмова економить час людині, у якої його може й не бути.

Бесіда як і телефонна розмова бувають різними. Бесіда буває як індивідуальна так і групова. Телефонна розмова — ділова і вільна. Ділова розмова є необхідною у вирішенні якоїсь необхідної справи , наприклад по роботі. Вільною розмовою ми користуємось під час спілкування з друзями, сім’єю.

Виокремлювати їх як абсолютно різні речі, вважалося б за потрібним, але якихось особливих відмінностей я не бачу. Хіба що на відстані. Раніше не у всіх були телефони, а звідси і не було можливості поспілкуватись таким способом. Зараз , як вище написано, стільниковий є майже у кожного, тим самим — друзі, знайомі стали менше зустрічатись і бачитись, а звідси і спілкуватись.