В теперішньому світі діти розвиваються все швидше та швидше. В зв’язку з цим заклади потребують хореографів для дітей дошкільного віку. Основною метою спілкування учнів з мистецтвом, або художньо-педагогічного спілкуванню, є залучення їх до цінностей мистецтва, для того щоб діти краще розвивалися набиралися різного досвіду.
В молодших класах для кращого сприйняття, мистецтво має відбуватися в ігрових формах. Через танець, та мелодію звучання діти можуть показати переживання, сум, радість, мистецтво володіє унікальною здатністю робити будь – який факт предметом її емоційного стану. Тому процес виховання дошкільнят поєднується з хореографією так, як танець є багато розвиваючий, в собі духовний, тілесний, компонент, для кращого розвитку дитини. У різновиди мистецтва відбувається розвиток особистості , на відчуття звуку, ритму, активізується уява і дитяче мислення, збагаченню емоцій, духовне зростання, та світо сприйняття, накопичування різного досвіду, що відкриває потенціал дитини.
Український письменник і педагог Г. Сковорода, розкрив ідею думки про взаємодію філософії і мистецтва, роль мистецтва у моральному самовдосконаленні особистості. Питання про роль мистецтва у становленні особистості полягає в тому, що емоційне передання та інтелектуальний розвиток особистості, духовного розвитку людини прив’язане до загальнолюдського досвіду.
У педагогіці обґрунтував а також реалізував композитор, хореограф, етнограф і педагог Верховинець. У посібнику «Весняночка» він розробив використання музичного супроводу, хореографічних та драматичних постанов у мистецтві, а також виховний процес в українському музичному репертуарі ігор для дітей. У процесі художнього розвитку дітей молодшого віку, особливо важливе оскільки у більшості з них мали талант до різних видів мистецтва, які ще не проявилися, але інтерес до мистецтва є і починає народжуватись.
Через різний характер, літературних героїв, героїв із казок вони навчаються на їхніх історіях, знають що можна робити, а що ні, а ще навчаються розбиратися в людях, набуваючи соціально-комунікативного досвіду. З музикою багато чого пов’язано, через музику можна побачити світ який він є насправді, мелодія допомагає творити, з нею починаєш відтворювати різні рухи, додаючи пантоміму, відтворюючи образ, передання характеру, виконання чітких комбінацій танцю. Хореографія, як сприяє формуванню у дітей якостей, важливих для спілкування: товариськості, уважності, навичок спільної праці. Загальна культура учнів, вони привчаються до охайності, дисциплінованості, гарні манери, струнка постава, легко граціозно рухатися.
Можу навести із свого власного досвіду, працюючи з дітками в садочку не легко, кожна дитина особлива по своєму, адже дітки ще маленькі, для того щоб вони слухалися,потрібно зацікавлювати їх, не лише гратися ай танцювати різні танці, на кожній урок потрібно придумувати щось нове щоб їм було цікаво. А також використовувати різні вправи: танцювальні рухи, пози, жести. Якщо просто проводити урок дітям стає не цікаво, вони починаються не слухатися, нудьгувати і не замічають викладача в класі. З такими маленькими дітками потрібно працювати обережно, слідкувати за ними, щоб нічого не сталося.
Педагог повинен робити все щоб зацікавити дітей до спільної праці, щоб заняття проходили корисно, для пізнання чогось нового, зацікавлювати дітей. Педагог як особистість постійно вдосконалюється, оскільки це зумовлено не лише потребою у само творчості, а й суспільним обов’язком, що вимагає від нього високої моральності. Хороший педагог повинен вміти адекватно поводитись у різних ситуаціях морального вибору, керуючись повагою до особистості учня.
На заняттях в школі, у хореографічному гуртку також потрібно проводити виховний процес. Щоб виконували правильно і чітко, так як показав їм викладач, формуються різні якості:організованість, наполегливість, слухняність, витримка, дисциплінованість. Наприклад на уроці хлопців навчаються як правильно запросити до танцю, а дівчата як їм відповісти, подякувати після танцю, педагог привчає дітей до культури, та різних навичок. На занятті слід приділити увагу хлопцям на поведінку заохотити до виконання різно жанрового характеру, для інтересу не тільки говорити які вони мужні, сильні, але й підвищувати фізичне навантаження. А дівчат потрібно привчати до елегантних рухів, витонченості, жіночності, пластичності.
Етичне виховання – це складова частина виховного процесу, спрямована на розвиток, та виховання, різних почуттів , здібностей, здатність сприймати і відтворювати.
Головним предметом мистецтва є сама людина – її душа, думки передача її внутрішнього стану, емоції, характер, ідеї вчинки. Досвідом сприйняття світу, мистецтво дозволяє побачити все навколо по іншому, передання внутрішнього стану людини, почуттів та поведінки, які дитина ще не переживала, та не відчувала. На мою думку мистецтво грає велику роль для людини, вона пізнає багато чого нового, навчається правильно спілкуватися з навколишнім світом, культури та поведінки.
