У нашому житті ми досить часто чуємо та вживаємо слово мистецтво. А що ж воно означає? Слово «мистецтво» (у перекладі — майстер, вчитель) – це професійна діяльність людини, по створенню чуттєво-предметних образів, відносно естетичних уявлень та смаків автора. Мистецтво призначене лиш для внутрішнього задоволення людини. В практиці ж воно значення не має. Мистецтво має досить велику силу впливу на особистість, оскільки може докорінно змінити її внутрішній моральний та психічний стани, тим самим виховуючи та формуючи світобачення та сприйняття всього того що довкола людини.
Досить велику роль відіграє мистецтво саме в естетичному вихованні людини, адже під своїм впливом формує естетичні смаки, переконання, погляди на те, що є прекрасним, досконалим та вишуканим, а що навпаки – потворне, гидке та низьке. По своїй природі воно виконує такі функції як гносеологічну, гедомістичну, виховну, естетичну, аксіологічну, компенсаторну, символічну та інші. Всі вони є взаємопов’язані, адже доповнюють одна одну.
Однією з найважливіших функцій мистецтва є гедоністична. Вона проявляється у виникненні почуття насолоди, яке відчуває людина сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва. Розглядаючи, спостерігаючи той чи інший об’єкт мистецтва, незалежно від того, чи це є певна картина, літературний твір, а чи кіно, опера, балет, — людина всім своїм сприйняттям заглиблюється в нього, намагається усвідомити сутність об’єкту, в результаті чого можуть виникати почуття величності, витонченості, піднесення, душевної м’якості, чогось близького та рідного. Від цього вона отримує насолоду, моральне задоволення.
Виховна функція полягає в тому, що витвори мистецтва виступають як предмет естетики – науки яка покликана досліджувати прекрасне, вишукане, досконале. Саме завдяки живопису, музиці, архітектурі, кіно в людини просинається усвідомлення того що є прекрасним та виховується почуття необхідності в наявності прекрасного кожного дня. Разом з тим, під дією мистецтва виховується естетична культура, яка проявляється у сформованості естетичних смаків, ідеалів, знань, здібностей, формується здатність сприймати і перетворювати дійсність за законами краси, виникає потреба вносити прекрасне в оточуючий світ.
Гносеологічна функція мистецтва проявляється у пізнанні людиною світу через систему художніх образів, з використанням специфічних прийомів та засобів. З допомогою мистецтва людина у своїй уяві створює художню картину світу, в якому вона проживає. При цьому воно спирається на ідеальні образи в уявному просторі та часі. Але час може «стискатися» у мистецтві — наприклад події, які у реальному житті тривають роками можуть бути описані на сторінках невеличкого лігатурного твору. При цьому читач, який читає книгу, ніби перевтілюється в учасника або свідка тих подій, переживань, почуттів, що виникають у героя твору, переймає його досвід.
Мистецтво формує художні смаки, здібності й потреби людини відчути й сприймати прекрасне, надає світові яскравих кольорів. Мистецтво пробуджує творчий дух особистості, бажання змінювати світ та себе за законами краси й гармонії. Саме в цьому полягає естетична функція.
Кожен народ має свою культуру, підгрунттям та основою якої є сукупності матеріальних та духовних цінностей, створених народом протягом його історії. Мистецтво ж, є значною складовою культури, адже впливає на її формування. Кожна культура створює свої ідеали, які базуються на цінностях суспільства. У процесі сприймання та ознайомлення з творами мистецтва, людина знайомиться й з історією та культурою свого народу, а також з тими ідеалами які склалися в процесі її формування. Внаслідок цього в людини, як особистості, формуються свої пріоритети, цінності в житті. Це і є аксіологічна функція мистецтва.
Однією з властивостей мистецтва є навіювання. Саме з даної властивості випливає наступна функція — сугестивна — навіювання людині певного роду поведінки, думок, почуттів, що впливають на людську психіку та внутрішній світ людини. Досить часто події показані або описані в кіно, літературному творі навіюють на людину певні почуття, роздуми, під впливом яких вона у піднесеному настрої вдається до самовиховання, зміни своїх пріоритетів у житті тощо. У даній функції проявляється гіпнотична дія мистецтва.
Не менш важливою є й компенсаторська функція. Звертаючись до творів мистецтва, людина в якійсь мірі відволікається від буденності, проблем, внутрішнього неспокою. В них вона відшуковує для себе певної втіхи. Під впливом сприйняття певного художнього твору, танцю, балету людина розслабляється, зникає напруження, що може бути викликана проблемами буденного життя. Мистецтво ніби надає додаткових яскравих кольорів нашому буттю на Землі, сприяє духовній гармонії людини.
Без естетичної вихованості гармонійний, всебічний розвиток людини неможливий. Адже бачити та відчувати красу у повсякденному житті, інколи навіть у зовсім непримітних речах – це прекрасно. Краса – це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без захоплення і натхнення, розуміння і почуття прекрасного, ніколи не побачиш. Мистецтво ж, в даному випадку, постає наслідком естетичної діяльності людини. Витвори мистецтва – архітектура, кіно, опера, балет, музика, література, живопис – це все те, що неабияк впливає на людину і формування її як особистості. Функцій, що виконує мистецтво безліч, але всі вони направлені на виховання естетичної культури та свідомості людини.
