На світі є неймовірно багато різноманітних народів, які неодмінно мають свою культуру, звичаї, традиції, і звичайно, норми етикету та моралі. Але якщо не брати до уваги вище сказане, то навіть тут моральність та поняття про етикет може відрізнятися, тому що людей багато і кожен може мати свої думки, що стосуються того чи іншого питання, своє бачення правильної поведінки, тощо. Цей список можна продовжувати довго, але повернемося до нашої теми.
Як правильно себе поводити, що правильно сказати у тій чи іншій обстановці, як правильно повестися у конфліктній ситуації, а головне, що таке моральність — усьому цьому нас навчає наука етика. Життя у суспільстві складається з учинків людей, які можуть мати свої хотіння, свої прагнення, погляди, зацікавлення. Аспект, який, мабуть, є найважливішим у людських стосунках є те на якому рівні розвинута моральність. Мораль істотним чином відрізняє світ людської поведінки (культури) від світу братів наших менших — тварин. Із прадавніх часів закони моральності забезпечували самостійне збереження суспільства, спільне виживання в неприборканому тваринному світі.
Особистість творить своє світоприяйняття, культурний всесвіт, який зібраний і складений з багатьох частинок різної культури. Замисліться, що кожна своєрідна та неповторна людина має риси свого суспільства. Так, якщо ми бачимо, наприклад на картинці, чоловіка у фраку, з моноклем та у циліндрі — ми можемо сказати, що це представник інтелігенції та аристократії. Або дівчину в червоній юбці, вишиванці, з довгою косою та вінком зі стрічками — це яскрава представниця української дівчини. Дивлячись на фотокартку можна приблизно або навіть точно сказати коли зроблено це фото. Людина є дзеркальним зображенням свого світу, свого часу та культури. Рівень моральної культури людини виявляється через систему функціональні критерії.
Першим є знання основних норм, правил, естетичних уявлень та моральних ідеалів. Починається усвідомлення моральної культури людини в її особистому житті саме з уявлень про зло і добро, з того як вони це сприймають, аналізу, відбору, створення систем моральних цінностей – сугубо особистих переваг, тобто, що є для людини на першому місці, а що на другому, на основі сучасних суспільних поглядів про моральну культуру.
Друге являє собою оцінку правил, принципів та ідеалів, як соціально-справедливих і гуманних норм. Тобто, якщо певне (наприклад) правило, що стосується до першої людини є гуманним і чесним, а до другої може бути образливим — це є неправильним та не етичним, а проявом моральної культури це взагалі важко назвати. Але потрібно не забувати, що кожна окрема людина має право вибирати свій життєвий шлях і сама може дати собі раду у своїх вчинках.
Третім еталоном слід вважати те, наскільки відповідають вчинки проголошеним принципам, чи втілюються погляди у життя і як реалізується це все через стосунки людини з навколишнім середовищем.
По-четверте, це мотивіваційна поведінка і її значущість у соціумі. У моральній культурі не так прискіпливо судяться вчинки, як самі мотиви цього вчинку, якщо оцінювати її як моральну дію. Дуже важливим є те, що людину мотивувало, до того чи іншого вчинку. Конфлікт між тим, що людина думає зробити і те, що вона робить може перекрутити або спотворити моральний сенс діяльності.
Наприклад, якщо людина творить добро, і зовні саме так це і виглядає, а в середні навпаки (дії через страх або людину примусили), то такі вчинки не показують моральності цієї людини. І маємо не забувати, що діяння скоєні людиною можуть бути різного значення: важливі або ж випадкові, які іноді зовсім нічого не говорять про поведінку. Отже, щоб оцінити людську моральність і його культуру потрібно дивитися не на одиничні випадки, а на всю його діяльність в цілому.
Етикет є необхідною одиницею існування цивілізованого світу і його важливість усвідомлює кожна сучасна людина. Завдяки йому вдосконалення людських стосунків на протязі багатьох років відбувалося завжди і відбувається досі. У повсякденному житті морально-культурною людиною слід вважати саме добре виховану людину в якої приємні манери поведінки, яка є стриманою і чемною. Будь-яка комунікація між людьми з`являється за умов культурного осередку, де люди спілкуються і «грають свої соціальні ролі».
Невід’ємним елементом культурно-морального спілкування й моральної культури взагалі є реалізація етикету, тобто використання знань правильної поведінки у наперед відомих ситуаціях. У звичайному суспільстві етикет постає у формі певного ритуалу і має характер усталених правил, що не повинні змінюватися. Дуже часто це виступає лицемірством. Однак загалом здійснення етикету приймається як порядність.
Отже можна сказати, що всі прояви моральності людини повинні заходитися (внутрішні і зовнішні). Культурна поведінка людини повинна зберігатися завжди: і у буденності, і за екстремальних обставин, що можуть виникнути у житті. Потрібно правильно себе мотивувати, всі діяння повинні бути чесними і справедливими, а не на користь лише самому собі.
І у заключенні додам, що якщо кожна людина буде дотримуватися всього, що було мною перераховано вище, або хоча б намагатиметься триматися цих правил, то наше суспільство стане набагато кращим і приємнішим для існування.
