Що таке краса?У чому вона проявляється?Де її шукати?Ці запитання цікавлять всіх. У різні часи їх розуміли по-різному. Для когось це краса зовнішня, для інших внутрішня, краса душі, слова,почуттів, вчинків,природи, мистецькі шедеври. Краса для нас це щось привабливе, гарненьке,те що подобається усім, що викликає радість і посмішку у нас.

В сучасному світі велику увагу приділяють красі зовнішній, адже ” зустрічають за одягом ”. Всі підганяють себе під так звані стандарти моди, всіх захоплює досконалість тіла людського, фізична краса. Дівчата сидять на різноманітних дієтах, купують безліч одягу та прикрас, роблять стильні зачіски, навіть погоджуються на пластичні операції. А хлопці багато часу витрачають на тренажерні зали, різноманітні харчові добавки для нарощення м’язів.

Так, зовнішня краса допомагає людині у вирішенні життєвих проблем, але в багатьох випадках за чарівною зовнішністю ховається зло, нещирість,лють, недоброзичливі думки. І часто ми розчаровуємося в людях, знімаючи з них цю, на вигляд,привабливу, але нещиру маску.

На мою думку,якою б не була красивою та привабливою людина зовнішньо, важливіша все таки краса внутрішня, душевна. Її повинні вчити ще з дитинства, передавати з покоління в покоління, удосконалювати. Для мене внутрішня краса-це прояв поваги до інших, щирість,любов до рідної землі, доброзичливість,піклування про інших, працелюбність…

Цей список кожна людина поповню й удосконалює по своєму. Внутрішня краса є непомітною, вона проявляється через наші вчинки і криється у свідомості людини. Це наші емоції, розумові здібності, мовний етикет. Зовнішня краса з часом міняється, а ось внутрішня залишається, вона безсмертна і видна зовнішньо. Людина прагне до краси все своє життя, вдаючись до різних методів. У кожному з нас,в душі прихована любов до краси.

Та яка б краса не була б її можна розвивати та удосконалювати, головне-обрати вірний шлях, щоб коли робиш на благо собі, не причиняти зла та болі іншим.

Красу та досконалість можна розглядати як з боку добра, так і зі сторони зла. Питання добра і зла здавна хвилювали і цікавили людей, були приводом для багатьох суперечок, сварок та навіть війн.

Помислимо з вами, чому ж людина схиляється на ту чи іншу сторону?Чому вчиняє так чи інакше?І до яких наслідків це все може призвести?

Спочатку розглянемо красу і досконалість на боці добра. Я вважаю, що добро-це краса душі людської. Від краси всім стає радісно, людина відразу стає доброю і теж хоче зробити комусь щось приємне, вона думає про красу, захоплюється нею. Навіть коли ми просто красиво і щиро комусь посміхнемось, ми вже зробимо добро і піднімемо настрій навколишнім. Ми повинні постійно проводити духовну роботу над собою, щоб виробити доброчесність, тобто прагнення до здійснення добрих вчинків. Якщо людина має добру душу, тобто внутрішню красу, то вона несе у світ, добро,любов та ласку, красу,повагу до навколишній, до рідної землі.

Краса, досконалість і добро доповнюють один одного і пов’язані між собою. Одні досягають краси, популярності,влади за допомогою добра, чесності,справедливості, допомагаючи іншим, підставляють ворогам іншу щоку, згідно законам моралі на релігії. Хоча в наш час такими шляхами користуються мало. Щоб досягти гармонії в житті, необхідні різні ступені добра, речі різної досконалості.

Але існує й ідея суперництва між добром і красою.

Розглянемо ще одне цікаве питання, а чому ж людина схиляється на сторону зла?Чому насолоджується цим, живе за законами вседозволеності?Живе не по совісті, аморально і не боїться розплати?Зло-це як заборонений плід, який мало по малу розбещує людину. В нашому сьогоденні багато людей досягаюсь успіху, зовнішньої краси за допомогою неправдивих шляхів.

Але як і добро, зло має свої причини, і не можна осуджувати людину не дізнавшись чому, з яких помислів вона так чи інакше вчинила. Зло є наслідком егоїзму. Іноді через жагу до краси, посади,заради перемоги, люди удосконалюють себе за допомогою зла і несправедливості, переступаючи через мораль, а це-бездіяльність. Бувають випадки, коли нам важко дійти до якогось логічного висновку і ми вчиняємо так, як нам підказують інстинкти. Іноді робимо неправильно, щоб потім люди стали від цього щасливими. Головне-щоб ця брехня та зло не затягнулися, бо наслідки можуть бути невтішні.

Людина сама навколо себе створює потворне або красиве через добро чи зло. Без краси, у світі сповненого тільки зла й ненависті було б жити нестерпно. В кожній людині живе як добро, так і зло, ненависть і любов. Але кожен має право на вибір. Тільки ми самі вирішуємо як нам вчиняти:жити ” наплювавши ” на всіх, чи по законах моралі і релігії.

Можна зробити висновок, що у світі існує закон рівноваги та розплати. Зло повертається злом, а добро-добром. І одна протилежність пізнається через іншу. Це одвічна боротьба, яка є в кожному з нас, це наші власні внутрішні війни, і лише ми вирішуємо, якій стороні надати перевагу. Деяке зло, на мою думку, не псує гармонії у світі, а навпаки, воно потрібне для цієї гармонії.

Потрібно розрізняти і бачити межу між цими поняттями. Ми самі вирішуємо хід подій у нашому житті, подій,які впливатимуть на наше оточення. Вибір-це ноша, яку ми несемо крізь все своє життя. І це є плата за те, що ми створені такими прекрасними. І лише ми обираємо, підтримувати нам цю красу, чи можливо, варто знехтувати таким даром?Жити щасливо чи просто існувати?Вибір тільки за нами…