Ділові відносини та ділове спілкування –це одна з головних частин життя людини. Регулюють ці відносини етичні норми, які виражають те, як ми розуміємо добро і зло, хороші та погані вчинки. І маючи ділові відносини, кожен керівник на них спирається. Але від того, як керівник сприймає ці моральні норми, як розуміє їх зміст, він або полегшує собі ділове спілкування, або навпаки, ускладнює.
Робота будь-якого керівника має бути побудована на безпосередньому спілкуванні зі своїми підлеглими. Зазвичай, це спілкування здійснюється в офісах різних установ чи організацій, де вони працюють.
Етикет керівника або діловий етикет – це сукупність певних правил і форм слушної поведінки, яка в подальшому сприятиме успіху в спілкуванні з партнерами. Більше половини вигідних ділових зустрічей, зірвалися через те, що наші керівники не ознайомлені з правилами спілкування і не володіють культурою поведінки. Розуміючи це, японці кожного року витрачають сотні мільйонів доларів, для того, щоб вчити керівників хорошим манерам, культурі поведінки та правилам етикету. На заході надають великого значення вмінню людини справляти гарне враження на інших. Якщо особа не вміє чітко формулювати свої думки, не слідкує за своїм зовнішнім виглядом, з нею ніхто не буде співпрацювати. Через те, сучасному керівнику потрібні знання правил етикету та вміння володіти ними.
Отже, у спілкуванні керівник не має забувати про гарні манери, для того, щоб встановити нормальний зв’язок з колегами та партнерами, і в свою чергу, уникнути конфліктних ситуацій. Для того, щоб будь-якого керівника шанували та поважали, йому потрібно бути ввічливим та стриманим. Але й про делікатність не слід забувати, адже всі ми різні і до кожної людини потрібно підібрати власний підхід.
Також потрібно мати гарні манери, які ми проявляємо формою своєї поведінки, тим, як ми звертаємося до інших людей, своєю мово, жестикуляцією, інтонацією та навіть тоном.
Керівник має проявляти свою ввічливість. Вона має йти від щирого серця, має бути зичливою,так як це один з головних проявів безкорисливості по відношенню до підлеглих.
Для того, щоб не образити підлеглих, не перейти певну межу у спілкуванні керівник обов’язково має бути тактовним. Тактовний керівник постійно має пам’ятати про різні обставини: стать, вік, соціальний статус, доречність розмови.
Однією з важливих складових етикету керівника є порядність. Адже етикет має допомагати керівнику уникати різного шахрайства, наклепу, порушень закону. Якщо користуватися правилами етикету, то можна уникнути дискомфорту в діловому спілкуванні, недоречним словом образити підлеглого або погіршити імідж своєї організації.
Керівник, виконуючи свої безпосередні обов’язки, завжди привертає увагу інших. Наприклад, тим, як він вітається, як говорить чи слухає інших, як ходить, сідає чи стоїть. Це може показати на непридатність до роботи керівника.
Найважливішою моральною умовою етикету керівника має бути повага до оточуючих, визнання їх гідності, ні в якому разі не принижувати їх своєю брехнею, лукавістю,бундючністю. Ніколи не обговорювати в колективі чужі проблеми, зовнішній вигляд підлеглих, не збирати різні чутки.
Успілкуванні з підлеглими дотримуватися толерантності. У різних конфліктних ситуаціях бути максимально чесним та справедливим. Справжній керівник ніколи не буде сваритися через різні дрібниці. Також потрібно в будь-якій ситуації звертати увагу на чужу думку, вміти вислухати не перебиваючи та вміти визнавати свої помилки. Не слід говорити з колегами про те, що може їх збентежити.
Одну з важливих ролей для керівника, як успішної людини, відіграватиме його зовнішній вигляд. Безперечно, це солідний костюм, краватка, діловий портфель, годинник, зачіска. Це не забаганка, а важливий елемент іміджу. Адже це — показник солідності та успішності.
Можна зробити висновок про те, що багато науковців та й самих керівників з годні з тим, що майже всі підлеглі коли отримують певний наказ або партнери на ділових зустрічах в першу чергу звертають увагу на манеру та культуру поведінки,в якому тоні та з якою інтонацією він говорить, на певні жести та міміку, етичні норми. Важливо,щоб керівник прислухався та враховував ідеї та думки підлеглих, ні в якому разі не ігнорував їх.
Ці риси складають його техніку та манеру спілкування, як керівника. Це також може залежати від загального розвитку, професійного досвіду, його темпераменту. Звичайно, що кожний керівник повинен володіти загальними правилами етикету керівника, культурою професійного мовлення, інтелектом та грамотністю.
Морально-психологічний клімат установі зазвичай залежить від керівника, його особистої поведінки і моральних якостей, якими він наділений. Зазвичай, успіх усього підприємства, буде нерозривно пов’язаний етикетом та культурою поведінки керівника. Для того, щоб досконало опанувати діловий етикет, звичайно, потрібен не тільки час, а ще й бажання постійно вдосконалюватися, проявляти наполегливість в праці над своїми вміннями, звичками та навичками. Тоді якась дія чи небажана поведінка конкурента, відповідатиме загальноприйнятим правилам ділового етикету. І авторитетність керівника буде високою.
