Вступ
У практиці естетики фундаментом є творча уява, що утворює духовне утворення — естетичний ідеал. Тобто це значить, що естетичний ідеал є духовною метою естетичної практики.
Естетика класицизму
Саме поняття ідеалу зародилось в естетиці в період класицизму. На протязі розвитку, естетика удосконалювала це вчення. Тоді спостереження та відтворення навколишнього середовища було сповнене бажанням досягти ідеалу. А зважаючи на це, в мистецтві почали збільшуватися межі. Адже митець створює таке, що може бути нереальним в природі.
Таке було поширеним в європейському мистецтві. Цю проблему досліджувало багато науковців, серед яких можна виділити Канта. Саме він сказав, що ідеал є тим зразком, тією нормою, яку варто наслідувати.
За словами цього науковця, ідеал мав би бути для усіх загальним.
Серед дослідників також варто згадати Гегеля. Розглядаючи його наукові праці можна зазначити, що ідеалом є та складова, яка визначає зміст, сенс та поняття. Він вважає, що мистецтво може бути однією складовою розуміння головної, визначальної ідеї.
На його думку, відмінність мистецтва проявляється у тому, що нам подається чуттєве висвітлювання ідей в образах.
Тим часом у філософії ідеал пізнається в деяких поняттях, а у релігії в уявленнях.
У своїх дослідженнях Гегель представляє нам ідеал, як позитивне відношення до реальності. До ідеалу можна віднести деякі інтереси суспільства, серед яких можна виділити такі як політичні, громадянські та інші.
Естетичний ідеал як одна з форм естетичного відображення дійсності.
Ідеал може виступати формою зображення реальності. У ньому відбувається зображення активної дійсності, з якої викидається все непотрібне.
Можна сказати, що ідеал в естетиці показу сутність предмета, певного явища та процесу, у яких міститься вища сфера еволюції дійсності. Такою сферою ідеалу можна назвати саме людський соціум.
Поняття естетичного ідеалу можна розглядати як єдність об’єктивної та суб’єктивної сторін. Розглядаючи об’єктивну сторону, можна зазначити, що це існуюча реальність, в якій суспільство продовжує розвиватись, які не залежать від того, чи розуміє їх суспільство. Вони проявляються є в залежності від певних конкретних історичних умов. А от суб’єктивною стороною – може бути цілісність ідей, чиїми носіями постають основні людські сили. Це зрозуміло, оскільки естетичний ідеал повинен зародитися в житті людства, а от потім уже може початися його пізнання, розвиток та відображення у культурі й мистецтві.
Важливо згадати, що певні ідеали розвиваються, а при цьому ще й показують інтереси та необхідності розвитку саме людини та суспільства в цілому. Також не правильно думати, що дійсність – це ідеал, як нерідко вважають. Вона прагне досягти ідеалу, але при русі до цього ідеалу можуть зароджуватись певні протиріччя. Вони іноді заважають зафіксувати стан рівноваги у суспільстві. Інше кажучи не досягши свого ідеалу, суспільство створює певні протиріччя та проблеми ще на початку шляху.
Естетичний ідеал синтез сьогодні і завтра
Не є випадковістю те, що науковці вважають естетичним ідеалом синтез того, що відбувається сьогодні та завтра. Ідеал міцно зв’язаний з суспільним та моральним, а вони, в свою чергу зв’язані з розвитком матеріального і культурного життя соціуму. Можна навести приклад античності. Отой період ідеалом для суспільства було прийнято вважати образ ідеальної людини, у якої було присутнє гармонія духовного і тілесного, прекрасний зовнішній вигляд та глибокий внутрішній світ. А от в добу Середньовіччя у ідеалу зник зв’язок з реальністю. Оскільки панував релігійний світогляд, сталося те, що зовнішня сторона у житті людини весь час переставала цінуватись. У цей час, при таких тяжких умовах, ідеалом суспільства вважалися божественна духовна сутність.
У довготривалому розвитку суспільства, естетичний ідеал часто був посиланням на минуле людства. Це траплялося, тоді, коли деякі групи у суспільстві не знаходили вирішення певних проблем. Через те вони почали звеличувати своє минуле.
Багато науковців вважає, що ідеал є наче оцінкою того, з чим людина зустрічається в навколишньому середовищі. Кожна людина щодня думає про свої проблеми, чимось зайнята, і через це кожен несвідомо співставляє реальність з ідеальним. Естетичний ідеал є тим, що можна використати для виділення реальності та ірреальності.
У дійсності містяться нові потенціали, але тут людям може здаватися, що реальність не зовсім точна, але направлена в майбутнє. Естетичний ідеал може бути важливим внутрішнім духовним вказівником, що дає нам змогу опосередкована та естетично ставитися до світу.
Висновок
Отже, з легкістю можна сказати, що ідеал є важливим у житті кожного суспільства. Поняття «ідеалу» досліджували багато всесвітньо відомих науковців. З них можна виділити таких дослідників, як Кант і Гегель, які внесли великий внесок у розвиток цього поняття. Варто зазначити, що ідеал є важливою, невід’ємною складовою життя окремої людини та нації загалом. Нам необхідно пам’ятати, що ідеал – це не реальність. Проте ми повинні до нього прагнути.
Люди ще з дитинства формують свій ідеал, хочуть бути схожим на когось. Повторюють якісь дії, слова, поступки. У підлітковому віці людина ставить собі за ідеал якогось персонажа або реальну особу і наслідує їй. В зрілості вже свідомо створює ідеал і співставляє себе з ним.
Список використаної літератури:
1. Дидро Д. Собр.соч. – Москва, 1946. – Т. 6.
2. Лессинг Г.-Э. Лаокоон – Москва, 1957.
3. Кант И. Критика чистого разума. Соч.: в 6-ти т. – Москва, 1964. – Т.
4. Гегель. Эстетика. – Москва: Искусство, 1968. – Т. 1.
