Будь який артист – людина публічна, яка знаходиться у всіх глядачів на виду. Його люблять не лише за голос, а ще й за епатаж, стиль, образ, гарну зачіску, одяг, та загалом, гармонійне поєднання усього вищезазначеного.
Запам’ятовується артист-вокаліст з першого погляду, та формує враження про себе вже з самого початку виходу на сцену. І звичайно, публіка вимагає наявності якогось образу, якихось особливих неповторних деталей власного стилю, та якусь особисту «фішку», що буде вирізняти від інших.
Звичайно, будь-якому артисту відомо, що його популярність залежить не від сценічного дресс-коду, а від багатоденної кропіткої роботи над собою та своїм виступом. Він має розуміти, що вірно підібраний костюм – це, звичайно, невід’ємна частина образу на сцені , та головне все ж не правильно вдягнутись, а добре відспівати свій номер. Для цього треба багато годин репетицій, відпрацювання складних моментів, робота над власними рухами, які мають виглядати природно та невимушено.
Що до одягу, напевне, таке поняття як «дресс-код» тут не є повністю доречним. Звичайно, враховуючи специфіку виступу: тематику, вокальний напрямок, музичний напрямок, музичний стиль взагалі, та цільову аудиторію, — для сукупності цих понять можна підібрати особливий дрес-код, який буде підходити під всі вищезазначені пункти.
Є певний ряд правил, які дозволяють артисту обрати сценічний одяг. Перше правило: що б не обрав вокаліст, це не має порушувати вже сформований імідж. Під поняттям «імідж» мається на увазі сукупність факторів: музичний стиль, стиль одягу та костюми інших учасників виступу, якщо вони є (музиканти, що знаходяться на сцені, інші учасники музичної групи (якщо це група), другий вокаліст-партнер, тощо), дресс-код з попередніх виступів.
Правило друге: одяг вокаліста має бути доречним. Якщо виступ відбувається на карнавалі, діловий костюм із краваткою чи довга вузька сукня в підлогу – не найкращий вибір. Якщо це благодійний виступ у церкві, карнавальний костюм чи коротка спідниця – не найкращий вибір також. Тобто, треба дивитись по ситуації, перш ніж вирішувати взяти ту чи іншу річ з костюмерної. Правило третє: охайність та зручність. Важливо, щоб одяг, який обирає артист-вокаліст виглядав охайно та гармонійно. Під цим мається на увазі те, що будь яка деталь одягу не буде заважати пересуватись по сцені, не буде сковувати рухи. Також важливо, що одяг має повністю підходити за розміром, бо інакше це буде виглядати безглуздо.
Позичена в подруги перед виступом гарна спідниця – це погана ідея, оскільки вона може виявитись як завеликою, так і замалою. Крім того, не продуманий одяг може не поєднуватись із освітленням, чи наприклад, кольором нових куліс. Тобто, з цього витікає четверте правило: готувати одяг заздалегідь. Продумати його поєднання із взуттям, із зачіскою, із квітами, якими прикрашено зал, тощо. Бажано у виборі одягу для сцени спиратися на думку спеціаліста.
Проте, цим можна інколи нехтувати, якщо виступ – сольний. Треба пам’ятати, що перед виступом все має бути чистим та випрасуваним, це допоможе зекономити час та власні нерви, коли за декілька хвилин до виходу на сцену більшість людей, з якими доведеться ділити симпатії глядачів у цей вечір, будуть метушитися, та шукати собі квітку у петлицю по усій театральній будівлі.
Звичайно, найкраще, коли костюмом для вокаліста займається дизайнер, чи костюмер, який буде заздалегідь розуміти специфіку виступу, бачити декілька репетицій, щоб зробити правильний вибір та підібрати все як слід. Проте, якщо так не виходить, а виступ планується виїзний, артисту приходиться дбати про все самому. Тоді, звичайно, приходиться обирати із безлічі варіантів, пам’ятаючи про описані вище чотири правила, та наче за формулою, дивитись на свій варіант костюму через призму обставин, іміджу, поєднання кольорів та практичності.
Від костюму артиста залежить великий процент його успіху. Якщо на хвилинку замислитись, і уявити собі якусь класичну оперу, наприклад, Аїду, яка виконується не у костюмах, а як на вулиці, з вільним дресс-кодом: хто в джинсах, хто у сукні до колін, хто в костюмі із метеликом – тільки уявіть той хаос та безлад, що буде відбуватися! Постановка з ролями, в якій не передбачено усне мовлення, просто не може обійтися без костюму! Тому непростимо у такій ситуації не дотримуватись дресс-коду.
Костюм артиста-вокаліста може виконувати різну роль. Наприклад у постановці з ролями, він наголошує, яку саме роль виконує даний артист. Особливо це необхідно не лише для естетичного сприйняття співу у поєднанні з візуальним рядом, а ще й для постановок, що виконуються мовою оригіналу, і глядач, який чує оперу вперше, саме завдяки костюму розуміє, про що йде мова, та хто є хто.
Варто також перед виходом на сцену подивитись на себе уважно: чи нічого не заважає? Чи все виглядає охайно? Та попередити можливі проблеми: зафіксувати зачіску спеціальним лаком, ґудзик, що увесь час планує розстібнутися, підстрахувати булавкою. Але, якщо вже трапилось на сцені неслухняному волоссю випасти із зачіски, чи ґудзику таки вдалося розстібнутись, не варто приділяти цьому час під час виступу: ніхто не помітить, а от загострювати на цьому увагу, прибираючи неполадки безпосередньо на сцені – гарантовано не приведе до успіху.
Носити сценічний костюм треба тренуватися. Хоча б декілька разів, хоча б на генеральній репетиції. Важливий момент: комфортне самопочуття у сценічному одязі гарантує спокій під час виступу. А це – великий плюс! З залу завжди видно, коли артист знервований. Особливо – співак. Тремтіння голосу, руки, що невпевнено тримають мікрофон – це виглядає так, ніби він боїться публіки, а причина може бути досить прозаїчна – незвичний, незручний, чужий, замалий костюм!
От як важливо дотримуватись певного дресс-коду! Виявляється, це поняття не стосується лише офісу, чи нічного клубу, а йде пліч-о-пліч із сценічною творчістю, і є запорукою її успіху.
