У загальних рисах, арт-банкінг — це послуга, при наданні якої менеджери (як правило, фахівці з художнім і економічною освітою) дають рекомендації клієнтам, в які саме твори мистецтва вигідніше вкласти гроші, щоб у майбутньому при бажанні їх можна було б добре продати . Крім того, клієнту забезпечується правильна оцінка та експертиза творів мистецтва, допомога в складанні колекцій, реставрації та зберіганні робіт.
Першовідкривачем у цій галузі можна вважати пенсійний фонд Британської залізниці, який на початку 70-х рр.. вклав в предмети образотворчого та прикладного мистецтва $ 100 млн. Майже за три десятиліття фонд зумів зібрати значну колекцію із понад 2400 предметів мистецтва та антикваріату, основу якої склали 25 полотен імпресіоністів. У період з 1987-го по 1999 р. колекція була розпродана, при цьому середньорічна доходність арт-портфеля склала 11,3%.
На Заході банкіри та інвестори ставляться до цього ринку надзвичайно серйозно, але у нас до таких інвестицій ставляться дуже обережно і з великою підозрілістю. Втім, це не заважає появі на ринку різних видів фінансових інструментів, що дозволяють заробляти «на прекрасному».
Так, з липня минулого року напрямок арт-банкінгу почала розвивати інвестиційна компанія «Сократ». Арт-банкінг включає повний пакет послуг з формування портфелів (колекцій) із предметів мистецтва інвестиційної якості згідно індивідуальним стратегіям інвестування, розробленим на основі побажань і переваг клієнта до даного виду інвестицій, з урахуванням його готовності до ризику, а також прибутковості і ліквідності. У пакет послуг входить консультування з формування колекцій інвестиційної якості, аналіз колекцій або окремих предметів мистецтва, консультації з питань підбору колекцій, управління та довгострокового підтримки їх цінності, організація проведення експертиз на справжність.
За словами директора департаменту приват-банкінгу «Сократ» Олени Колосветова, тенденції розвитку світового арт-ринку і аналіз поточного стану українського ринку в той момент вже дозволяли говорити про перспективність розвитку альтернативного інвестування. «В даний час в Україні сформовано коло колекціонерів-інвесторів. Наприклад, якщо два-три роки тому твори одного з українських класиків — Миколи Глущенка — можна було придбати на європейських аукціонах за $ 40-50 тис., то минулого року вартість його робіт склала $ 100-120 тис. А в цьому році на одному з українських аукціонів робота Глущенка «Прибій» була продана за рекордною ціною — $ 260 тис. », — говорить пані Колосветова.
Компанія володіє власною базою творів мистецтва — як художників-класиків XIX-XX ст., Так і сучасних перспективних художників, а також має доступ до численних баз даних у сфері мистецтва. «Наші фахівці здійснюють аналіз тих творів мистецтва, які поряд з високою художньою цінністю володіють також чималою матеріальної вартістю. Аналіз тенденцій ринку предметів мистецтва у співпраці з провідними експертами дозволяє компанії здійснювати правильну оцінку вартості творів мистецтва, що має підтвердження в колах мистецтвознавців. Це дає можливість клієнту оперативно управляти портфелем із предметів мистецтва, забезпечуючи, крім високої художньої цінності, примноження інвестицій », — зазначає Олена Колосветова.
Втім, як виявилося, на відміну від широкого кола західних цінителів альтернативних інвестицій, вітчизняний покупець предметів мистецтва не є «чистим» інвестором. «Коли мова йде про звичайні інвестиціях, клієнт оцінює в першу чергу інвестиційну привабливість об’єкта і навряд чи відмовиться від акцій, наприклад, черкаського« Азоту », просто тому, що у нього в школі була трійка з хімії, — пояснюють фахівці. — А якщо мова йде про мистецтво, все зовсім не так.
Тому, хто любить старих майстрів, важко вкласти гроші в роботи сучасного художника, хоча для інвестицій це прекрасні об’єкти ». А ось «чистий інвестор» довіряється професіоналу і дивиться не на картину, а на графік зміни цінових параметрів, що, в принципі, теж варіант.
