Естетичне виховання, безумовно, є важливою складовою повноцінного розвитку кожного індивіда і набагато легше, якщо це виховання відбувається з дитинства за допомогою батьків, ніж самовиховання у зрілому віці. Будь-яка субкультура є цікавим феноменом суспільства та цивілізованого світу, адже вона з’явилась менш ніж сто років тому у розвиненій громаді, отже, це відносно нове, але стрімко набираючи обертів явище.
На мою думку молодіжна субкультура не є недоліком естетичного виховання, належність людини до певної групи є виключно індивідуальною особливістю.
Найчастіше прихильники субкультур – це несформовані особистості, які шукають себе і своє місце у цьому житті. Підлітковий вік, най вразливіший для людини, є найсприятливішим для схильності до будь якої субкультури. Підліток ще не цілісним, його особистість тільки формується, тому йому необхідно почуватися і бути частиною чогось важливого і грандіозного (на його думку). Але бувають і дорослі, зрілі люди, які належать до субкультур, у них це може бути звичка, спосіб життя, страх перед зміною способу життя, професія – музиканти різних течій, але про це піде трохи далі.
Субкультура відрізняється від звичайного поняття культури, позначає певну групу, формування, яке відрізняється від більшості своїми поглядами на життя, музикою, системою цінностей, особливим одягом, зачісками, манерою поведінки, іміджем та способом життя. Загалом, всіх прихильників субкультур називають неформалами і до не форматних людей суспільство зазвичай відноситься вкрай негативно, основна маса однакових людей завжди вирізняла білих ворон та засуджувала їх за те, що вони інші. Найвідомішими субкультурами є ті, що пов’язані із музичними течіями.
Образ такої субкультури виявляється у наслідуванні сценічному образу гурту або конкретного музиканта, його зовнішності, сценічним манерам поведінки, сенсу пісень, які фанати візьмуть за принципи життя. Хіпі, прихильники рок-музики, молодіжні рухи пацифістів були одними з першим і одними із найпопулярніших субкультур.
Хіпі виникли у Сполучених Штатах Америки, спрямованістю була прихильність до особливої музичної ідеології, багато хто вважає хіпі особливою філософією життя. Вони виступали проти протестантської церкви, війн, насилля на Землі та пропагували пацифізм, найвідомішим лозунгом хіпі є «Make love, not war!», що в перекладі означає: «Займайтеся коханням, а не війною!». Головним хіпі вважали, що людина має бути вільною,а задля цього потрібно змінити свій устрій внутрішнього світу і душі, звичайно ж решта людей, яка їх не підтримувала вважалася неправою. У них також була своя, всім відома, символіка – це знак миру, квіти і мікроавтобус фольксваген. Культурою хіпі були заповнені майже всі країни світу від США і Європи до Китаю та СССР.
Трохи пізніше були сформовані нові субкультури, які ґрунтувались на свіжих музичних течіях, це металісти і панки. Металісти слухали важку музику, яка від субкультури отримала назву – метал. Металісти мали особливий зовнішній вигляд, за яким їх одразу ж можливо було впізнати, це були довгі коси у чоловіків, шкіряний одяг (інколи повністю), зазвичай вдягались у чорне, часто на елементах одягу можна було зустріти металеві шипи, черепи, майже завжди взували грубе чорне шкіряне взуття на платформі або чоботи. Найбільш розвиненою субкультура металістів була у пострадянському суспільстві, Європі та Японії. Територіально панки відрізнялися захопленням території Америки, Австралії, Канади та Великобританії.
На відміну від металістів, панки мали свою ідеологію, а не просто йшли за музикою, яка подобалася, вони мали особливо негативне та критичне ставлення до влади, політики, суспільства. Вони підтримували прогресивізм та соціально направлену ідеологію. Більшість з них була нонконформістами, які боролися за ідеалізм та повну свободу людини. Одяг паків є схожим на металістів, але їх одразу ж відрізняє зачіска, зазвичай це ірокези, часто пофарбовані у різні кольори. Дещо пізніше у Великобританії панк культура переродилася у готичну субкультуру, яка підкорила навіть більше люду, аніж панки. Особливий зовнішній вигляд є одним із найважливіших елементів даної субкультури, на відміну від панків, які активно демонстрували свою незадоволеність владою, готи виявляли пасивний протест своїм зовнішнім виглядом.
Але у них є особлива прихильність до потойбічного світу, мерців, у зв’язку з цим вони часто збираються у групи в нічний час та у моторошних, похмурих місцях на кшталт кладовищ. Якоїсь головної ідеї готи не мають, у них є свої стандарти краси та зовнішнього вигляду, так само, як і металістів, панків їх об’єднує прихильність до певної музики. Роками пізніше світ заполонила молодіжна субкультура хіп-хопу, підґрунтям якої також є напрямок в музиці. Хіп-хоп є дуже творчим направленням, яка включає музику, танці, малювання та так зване читання римованих текстів під музикальний супровід – реп. Основною аудиторією субкультури є афроамериканці, із зростанням популярності у світі почали приєднуватися і білошкірі. Ідеєю направлення є протест проти влади, нерівності і несправедливості у суспільстві.
У двохтисячних роках набрала популярності нова молодіжна субкультура, яка теж базувалася на музикальну стилі – емо. Вони відрізнялися особливою чутливістю, репресивністю, а головним правилом було – завжди виражати свої почуття. Як і у всіх субкультурах, у них був особливий зовнішній вигляд: зазвичай чорний колір волосся, коротка зачіска, пірсинг на обличчі, одяг у рожево-чорних відтінках.
Нині є субкультури за хобі, такими як комп’ютерні ігри та мультфільми. У житті прихильники даної течії намагаються повторити образи улюблених героїв у своєму зовнішньому вигляді. Особливо популярним це є у Японії, завдяки їх анімації – аніме, яка розрахована не тільки на дітей, але і на дорослу аудиторію.
«Рок-н-рол – це не просто музика, це спосіб життя», такий лозунг звучить від рокерів вже на протязі п’ятдесяти років, і дійсно багато хто живе за філософією року все своє життя. Для більшості прихильників року він є певною свободою і виразом протесту прости стереотипів, навколишньої дійсності. Рок-н-рол вчить бунту та свавіллю, «роби, що хочеш, якщо це нікому не заважає» — відома фраза Джона Леннона. Іншою стороною брокерської культури є зловживання наркотиками, алкоголем, цигарками і рокери вважають це за норму. Щодо зовнішнього вигляду, головним правилом є практичність одягу, у кожного рокера повинні бути джинси, шкіряні штани та шкіряна куртка. Особливим свободолюбством завжди відрізнялися субкультури російського року, це пояснюється відсутністю свободи слова у СССР та політичні переслідування, які мають там місце і зараз.
Відносно новим субкультурним рухом можна вважати рух за права сексуальних і гендерних меншин – ЛГБТ, який включає геїв, лесбійок, бісексуалів та трансгендерів. Вони виборюють рівність прав, дотримання прав людини, терпимість, викорінювання дискримінації, сексуальна свобода та визнання права бути іншими. Рух сексуальних меншин географічно різний, він залежить від розвиненості суспільства та його толерантності. Субкультура має свій символ – це райдужний прапор, який символізує боротьбу за рівноправ’я геїв та лесбійок. У деяких країнах завдяки їх боротьбі легалізовані одностатеві шлюби на законних підставах. У європейській католицькій церкві жінкам-лесбійкам дозволено займати високі священні сани.
Не дивлячись до якої субкультури належить людина, потрібно відноситися до неї із розумінням і толерантністю. Головне завжди залишатися людиною і бути собою.
