В сучасному суспільному світі спостерігається поширене, найчастіше прагнення молоді до самовираження через костюм. Це породжує з одного боку, стійку орієнтацію на перехід до утвердження свого «Я», а з іншого – веде до зниження рівня розвитку індивідуальності і смаку. Чимало проблем виникає з частою зміною моди та стилю в одязі та поведінці, що веде до безперервного пошуку шляхів самовираження.
В даний час люди намагаються самовиражатися завдяки одягу, вони купують в бутіках різний брендовий одяг, але є деякі особи, які не мають естетичного смаку, вони одягаються в дорогий брендовий одяг і безглуздо виглядають.
Коли людина зрозуміє роль костюма у своєму житті, то вона навчитися застосовувати закони колірної та стильової гармонії в одязі, набуває навичок входження в будь-яке соціальне середовище.
Моральні проблеми в одязі вирішуються в тому випадку, якщо костюм складаються з урахуванням ситуації і часу (доби та року).
У людей розвивається досить висока самооцінка, яка стимулює діяльність, формує впевненість у своїх можливостях і здібностях.
Для того щоб зрозуміти і відчути всі категорії костюма і розвинути естетичну культуру, необхідно насамперед розвивати смакові ознаки в одязі. До них ми віднесли наступні: цілісне поняття краса
— Гармонію (колірна, стильова),
— Ансамблевість,
— Образність і вибудували для себе таку формулу: гармонія + ансамблевість + образність = краса (як цілісне поняття).
У повсякденному житті краса якраз і позначає естетичний смак. Вона виявляє себе в певній гармонійної взаємозв’язку, яка вступає об’єктивним джерелом суб’єктивного сприйняття моди в цілому і костюма зокрема.
Людина, що володіє естетичним смаком, розглядає себе і навколишнє його соціальне середовище, частиною якої є костюм, з урахуванням цих категорій. Ці ж категорії виступають і як критерії оцінки будь-якого костюма.
Ми прийшли до висновку, що процес формування естетичного смаку має чіткі і стійкі критерії. Він формується на основі трьох важливих цінностей: прекрасного, мистецтва та художньої творчості. Костюм як об’єкт творчості і «суб’єкт» мистецтва (так як здатний надавати виховує,) може і повинен розвивати естетичний смак.
Отже, мода може розглядатися як соціальна цінність, хоча і специфічна. Прагнення не відстати від моди може виявитися достатньою підставою у прагненні виправдати свої пристрасті в одязі.
Незважаючи на масовий характер, мода не заважає людям проявляти свої індивідуальні особливості. Саме масовість моди привертає до неї увагу. Створюючи костюм (ансамбль, комплект), людина формує свій стиль. Саме фантазія має особливе значення.
У ділових людей (політиків, бізнесменів, телеведучих та артистів) повинно бути багато костюмів на кожен день.
Наприклад: щоб не виходило так, що вони прийшли в понеділок і вівторок в одному й тому ж костюмі або сукні. Для цього вони собі наймають людей, щоб готували їм наряди.
Тобто в них на кожен день повинен бути новий костюм або сукня. Відповідно в їх гардеробі є речі для роботи, відпочинку, ділових заходів…
У них на кожен день є по два або три и навіть більше костюмів. До важливих заходів вони готуються дуже ретельно і підбирають костюми, щоб відповідно виглядати у суспільстві. Як кажуть: «Не впасти обличчям в бруд».
Наприклад: Якщо буде організовуватися ділові переговори або ділова зустріч, усі люди повинні бути вдягнуті у ділових костюмах, а жінки у ділових сукнях, у спідничних костюмах або у брючних костюмах. І один учасник якого запросили на цей захід прийде в пляжному костюмі (в шортах, в пляжній рубашці або в футболці і найголовніше в в’єтнамках). Тобто – це буде не етично, він з неповагою поставився до інших учасників заходу.
Костюм, як вид декоративно-прикладного мистецтва і як частина предметно-речовий середовища, є важливим фактором естетичного виховання, тому що в ньому визначені представлення низки поколінь про моральність, зручності, взаємодії з середовищем. Зміна моди, костюма — це закономірний процес розвитку буденного естетичної свідомості. Смак, формований модою, містить важливі аспекти. Нетворче, рабське поклоніння моді веде до усереднення смаку.
Отже, з усього вищесказаного можна зробити наступні висновки:
— Проблема культури костюма в даний час дуже актуальна, тому що це один з показників гармонійно розвиненої особистості;
— Культура людини, в першу чергу, проявляється через його смак і костюм;
— Костюм як об’єкт творчості допомагає не тільки розвивати естетичний смак, але і регулює потреби;
— Говорити про моральність в одязі можливе тільки з урахуванням ситуації;
— Правильно вибраний за призначенням костюм допомагає більш «легкому» входженню в ту чи іншу соціальну середовище;
— Вміння з’єднувати речі в комплект або ансамбль для передачі образності є доказом високорозвиненого естетичного смаку в одязі;
— Колірна гармонія в костюмі — один з найважливіших елементів, що складають розвинений смак.