Одне з головних місць в давньогрецький філософії займали проблеми пошуків всього справжнього,матеріалістичного або ідеалістичному. Творцями Давньогрецької філософії вважають Фалеса та Анаксімена.
Фалес — основоположник давньогрецької філософії, першим перейшов від міфологічної до реальної картини світу, він не визнавав антропоморфних богів, робив пошуки єдиного джерела життя. Фалес вважав,що основою всього життя є вода. Фалес був знайомий з наукою Близького Сходу: єгипетською ,вавилонською. У єгипетських жерців він навчався математики й астрономії.
Анаксімен — також видатний вчений. Він створив першу геометричну модель Всесвіту,виказав гіпотезу про походження людини, вперше висловив думку про закон збереження матерії.
Анаксімен вважав, що всі речі — це зміни повітря, які зароджуються в результаті його згущення чи розрідження; небесні тіла утворюються із земних випарів.
В давньогрецький філософії чималий вклад приніс іоніський філософ – Геракліт,зробив достатній вклад у еволюцію діалектичного методу. Геракліт вважав,що мудрість пізнається через розуміння вічного,єдиного . Але не всі підтримували цю теорію,наприклад мудрець Піфагор віддавав перевагу багато вченості . Як відомо багато вченість,великого розуму не дає. Тому, Геракліт розумно говорити ,треба ґрунтуватися на всезагальне. Він думає,що світ є вогнем,який розгортається і інколи згасає.
Геракліт – був одним з перших грецьких філософів,який спробував обміркувати елементарну теорію пізнання,для пояснення актуальних проблем того часу.
В Древній Греції важливу роль відігравали школи,одна з таких елейська школа заснована на ідеях піфагорійців та Ксенофана. Вважалося вчення про абстрактне, осягається розумом,незалежно від органів чуття.
Атомістична школа. До неї входили Демокрит, Левкіп. Ідеї атомістичної школи були такими,що світ складався з атомів і порожнечі. Завдяки тому,що атоми неподільні ,різняться тільки формою та величиною,перебуваючи в постійному русі утворюють світи. Взявши за основу позиції атомістичної теорії , Демокрит удосконалює її,і створює філософську систему. За цією системою ми можемо вважати,що існує безліч інших світів,які подібні, але відрізняються структурою та величиною. Наприклад: в одному світі немає ні Місяця,ні Сонця,а в іншому – Місяць і Сонце більший.
Також грецькій філософ Демокріт переймався соціальними проблемами,він вважав,що кращою формою державного устрою є демократичний поліс. Для того,щоб була демократія,філософ вважав обов’язкове дотримання моральних якостей громадян,які розвиваються завдяки навчанню та вихованню. Головною метою вчень Демокріта, було те щоб, людина була духовно розвинута, саме тоді вона буде розуміти світ.
В давньогрецький філософії також були софісти. Вони не формували своїх шкіл,їхні вчення базувалися на віруванні,чесноту можна навчити. Софісти – були першими платними вчителями. Представники-софісти це Платон, Аристотель та ін.
Платон – розвинув та заснував об’єктивний ідеалізм. Він добре володів методом діалектики,мистецтвом вести суперечку. Тому у своїх працях він користувався саме цим методом,бо вважав,що діалектика є у нерозривному зв’язку з живим мисленням. Велику увагу приділяв математиці як способу,який давай можливість йому закріпити свої знання та навички,в переконанні існування ідеального світу. На ранньому етапі творчості Платона можемо прослідкувати,що він переважно займався проблемами етики,то згодом Платон перейшов до розгляду інших філософських проблем. Таких як: педагогіки,психології,логіки та ін.
Аристотель — філософ,мислитель,видатний вчений. Визнавав тільки метод аналітики,а діалектику вважав, як додатковим методом. Аристотель вважав,що знання вони не вродженні,а набуваються протягом всього життя. На думку Аристотеля,політика та етика – це комплекс,в центрі якого поведінка та діяльність людини. Благом для людини,як зазначав філософ це щастя.
В політичний діяльності погляди Аристотеля реалістичніші, він виступав проти змін суспільства. Одне з головних завдань для держави,виховання моральних якостей. Аристотель шукав золоту середину між вищим класом та демократією,і був прихильником такого державного устрою.
Висновок
На мою думку, давньогрецька філософія зародилась і розвивалась на основі зв’язку і знань про природу. Давньогрецькі філософи були натуралістами,вони зробили дуже вдалу спробу науково пояснити значення Сонця,Землі,тварин,зірок та рослин. В той час були вдало представлені ідеї про рух,буття,матерію. Одне з основних завдань давньогрецький філософії це бажання зрозуміти суть світу та природи,космосу.