Естетика – це наука про чуттєву культуру людини. Предметом дослідження естетики є феномен краси.
Ці дві науки відрізняються одна від одної, але мають багато спільного. Етика стосується особистісної культури людини, але більше тієї її частини, що більше потрібна для вдалої комунікації з оточуючими. Людина, що не дотримується морально-етичних норм, як правило викликає в оточуючих негативну реакцію і це є правильним.
Наприклад: використовуючи ненормативну лексику в громадських місцях ми не тільки виставляємо себе не в самому найкращому світлі, але й забруднюємо власну мову. На відміну від етики, естетика та естетичні почуття є більш особистісними та індивідуальними, бо естетика досліджує власне сприйняття світу, сприйняття прекрасного, яке оцінюємо саме ми за принципом подобається чи не подобається саме нам, бо як кажуть у народі на смак та колір товаришів немає, а на формування цього впливають багато чинників.
Спільного між етикою та естетикою те, що ці обидві науки відносяться до практичної філософії і містять складності філософських наук. Вони вивчають відношення людини до світу та інших людей. Але питання, якими займається етика, мають більш однозначні відповіді, так як етичні норми є достатньо чіткими. Питання якими займається естетика не мають однозначних відповідей, так як розуміння краси неоднозначне і індивідуальне для кожної, та ще й змінюється протягом часів.
Нажаль у сучасному суспільстві етика та естетика для багатьох людей не є досить потрібними. Моральність суспільства помітно впала і сучасна краса іноді теж викликає питання. Дуже часто ми можемо побачити людей, які поводяться аморально і мабуть навіть не замислюються над цим або цього не знають. Дуже часто можна бачити людей, які викидають сміття просто на вулиці, вагітній жінці скоріше поступиться місцем у транспорті теж жінка, ніж чоловік і багато такого іншого.
Взаємозв’язок етики та естетики полягає у тому, що рівень одного у людини тісно пов’язаний з іншим. Людина, що має низький рівень моралі не може мати високих естетичних почуттів. Еталон краси формується під впливом зовнішніх чинників і перш за все кожен намагається відповідати власному еталону. Але якщо людина дозволяє собі поводитись не етично, то який може бути в неї еталон і про які естетичні почуття та розвиток можна говорити. Саме тому на мій погляд етику та естетику не можна розділити і ці дві науки існують в комплексі і одна без одної майже втрачають свій основний сенс. І якщо етика прописана нормами в суспільстві, то естетика не має чітких норм, але вони витикають з етичних.
Етичну та естетичну науку не можна вивчити як, наприклад, математику чи будь-який предмет. Можна вивчити лише основні положення, але їй практичне використання залежить від виховання людини. Перші естетичні почуття формуються у дитини ще в 3-5 років. І в своїй більшості вони залежать від того, в яких умовах росте дитина і хто її батьки, бо всім відомо, що дитина переймає в них дуже багато. Тому у родинах, де батьки не є достойним прикладом як правило діти схожі на них, і такій людині буде дуже важко, але можливо виправити помилки естетичного виховання в дитинстві за умови праці над собою.
Етика та естетика вивчають багато питань, таких як що таке добро і зло що таке щастя, сенс та мета життя, честь та гідність, краса, прекрасне і таке інше. І в усіх цих питаннях є спільне: усі ми начебто розуміємо що це таке, але дати чітке визначення буде складно майже кожному. І ці питання є цінними і важливими для нас протягом усього життя. Це також те, що вказує на взаємодію цих двох наук.
Важко переконувати суспільство у великому значенні етики та естетики.
Культура людини залежить саме від внутрішнього наповнення поняттями, які вивчають ці науки. Якщо у людини правильне почуття прекрасного, вона полюбляє і розуміє твори мистецтва, розуміє що таке добро, зло, щастя, то така людина ніколи не піде вбивати, красти, зможе з гідністю прожити своє життя, виховати гідних дітей і показати іншим приклад.