Наприклад, тих самих друзів, тобто велике коло осіб які будуть прагнути до спілкування з людиною, яка володіє ораторськими навичками. Бо їм елементарно буде приємно спілкуватися, а спілкування кожна людина потребує щоденно. Це є одна з найважливіших потреб, хоча деякі можуть з цим посперечатися. Але давайте уявимо хоч на хвилинку життя людини взагалі у повній самотності.
Так, ми всі знаємо історію героя роману Даніеля Дефо Робінзона Крузо. Історію про людину яка прожила у повній самотності достатньо великий проміжок часу, але й той насправді потім зустрів свою П`ятницю. Тобто насправді, прожити життя у повній самотності неможливо. Так чи інакше ми всі народилися у батьків зростаємо, і проживаємо своє життя у суспільстві.
Якщо все ж таки з дитинства людина сама, то вона може і не буде відчувати якогось явного дискомфорту. Оскільки іншого життя вона не знає, наприклад ,як саме це жити серед людей.
Я навіть думаю, що таку людину і людиною назвати буде важко, оскільки її організм буде рости та розвиватись в зовсім інших умовах які можна назвати навіть дикими, а не в таких як в нас тепличних, умовно кажучи.
Отже, ми вже впевнилися, у тому що володіння мовленням для кожної людини є важливим та навіть необхідним вмінням, а гарне, досконале професійне володіння ораторськими здібностями може значно поліпшити життя людини у її професійній сфері, як фахівця з певної галузі знань. І тепер перед нами постає нове питання, як саме поліпшити виразність мовлення? Яким таким чином це нам зробити?
Правду кажучи багато в чому навички публічного виступу залежать від рівня виховання,освіти,наявності певних особистісних якостей людини. А за разом з тим тобто паралельно, ці навички відпрацьовуються в процесі накопичення професійного досвіду, звичайно ж при наявності знань про основні їхні правила. Тобто якість мовлення залежить не лише від якогось одного чинника, а в його основі лежить ціла низка факторів.
Дуже важливо викликати інтерес та зацікавлення у слухачів. Зробити так щоб люди не втрачали інтересу до виступу і не знаходилася протягом всього часу доповіді на рівні пасивного сприйняття почутого,тобто людини яка випадково опинилася на лекції чи семінарі,а відчувала свою без посередню участь у процесі. Для встановлення такого вдалого контакту оратора зі слухачами необхідні в першу чергу, зацікавити темою виступу і продуманою,якісною смисловою конструкцією.
А саме для підвищення засобів виразності ділового мовлення необхідно використати такі основні (загальні) правила:
Варіювати тональність виступу ,тобто це робиться для того щоб доповідь не монотонною та нудною.
Виділення головних думок, а це щоб слухачі могли чітко розуміти про що саме йде річ, де саме головна та її пояснення.
Також можна окрім цих загальних правил поліпшити сам процес доповідання зробити його більш динамічним та цікавим тим що проводити його не у формі монологу, а у формі діалогу. Спілкування з аудиторією тільки збільшить зацікавлення до теми доповіді. А спілкування це означає час від часу до аудиторії задавати питання, щоб слухачі яскравіше відчували свою участь у семінарі чи на зборах на яких ведеться доповідь та і за одно щоб не нудилися від нудьги бо все ж таки утримати увагу аудиторії на тривалий час важко навіть най майстернішому оратору.
Під метою виступу варто розуміти не якесь там просте переконання людей у догматичній правильності власних висловлювань, а й звичайне інформування про останні події які сталися на фірмі під час процесу виробництва наприклад або ж просто про результати останніх прийнятих рішень. Не варто забувати про те, що можливість гарного сприйняття усної інформації обмежена, особливо коли виступ проходить досить тривалий проміжок часу.
У зв’язку з цим, значної необхідності набуває використання прийомів підвищення виразності власної мови під час виступу. Під час підготовки та при самому вже виході на ораторську трибуну не слід забувати, про те що спілкування з аудиторією це є свого роду можливість заявити про себе. І від того, наскільки гарно та цікаво буде представлений результат кропіткої праці доповідача над собою, в плані мовлення, та над інформацією яку хоче донести до людей, багато в чому може залежати рівень авторитету, рівень статусу цілої організації в якій працює і яку представляє та можливості майбутнього службового зросту.
Саме тому публічного виступу не слід уникати та якось боятися його, а краще зрозуміти те що це є необхідністю та складовою зросту себе на професійному рівні та в особистісному. Страх публічного виступу,до речі, зустрічається досить часто.
Усне мовлення значно відрізняється від писемного і це треба враховувати тому хто прагне дійсно справити ефект своїм виступом на аудиторію. Причому, як би нам не захотілось врахувати всі вище описані мною правила, при написанні самого тексту промови, подальше автоматичне її зчитування більше чи менше показує зазначену особливість, і як правило, в негативному вигляді.
Отже, ми описали основні правила підвищення виразності ділового мовлення дотримуючись яких можна значно підвищити рівень якості свого ділового виступу.