Більшість людей схильні вважати, що ідеальні стосунки не можливі – це міф. Люди не можуть будувати ідеальні стосунки, і-за своєї індивідуальності, у кожного своє бачення ідеальних стосунків, які не можливо звести до єдиного, універсального бачення людьми цього поняття. Інші ж вважають, що ідеальні стосунки – це так званий еталон, до якого людина повинна прагнути на протязі всього життя.
Слід зазначити, що моральність виступає регулятором поведінки і відносин між людьми, і тому є дуже важливим компонентом для формування ідеальних стосунків. Суспільство чітко розділяє поняття моральності і аморальності, де моральність являє собою історично сформовані, загальноприйняті норми, правила, уявлення, які врегульовують міжособистісні взаємодії, і є загальноприйнятим явищем в суспільстві, аморальність – це повна протилежність моральності, зневага моральних норм, що є неприємливими для суспільства.
Особисто я ідеальні стосунки уявляю так: в першу чергу це повага один до одного, щирість, уміння бути справжнім, уміти іти на компроміси, не бути егоїстичним і не шукати вигоди у стосунках з іншими, уміти допомогти і підтримати людину, якщо вона цього потребує, бути чесним, перед іншими, так і перед самим собою. Але на жаль я не вірю, що ідеальні стосунки можливі, так як їх, можуть будувати між собою лише ідеальні люди, а як відомо, ідеальних людей не існує, але стосунки як на мене можуть бути максемально приближенні до ідеальних.
В наш час людьми керує егоїзм і корисливість, всі думають лише про себе, люди намагаються знайти користь в тих чи інших стосунках, ставити свої приорітети над іншими, іти до своєї мети, не думаючи про можливість негативних наслідків, в першу чергу для інших, сліпо вірячи в успіх. І я думаю, що в цьому винне, не виховання сімї, а саме суспільство, воно ставить нас всіх як конкурентів.
При вступі до університету, ми конкуруємо один з одним, приходячи в трудовий колектив, ми в першу чергу будуємо відносини, які були б корисні для нас, шукаючи вигоду, а не приятелів або друзів. Мило посміхаючись шефу, хоча ця посмішка є не щирою, йдучи на компроміси, заради особистої вигоди. Для того щоб добитися своєї цілі люди готові закривати очі на моральні норми, знаходячи коротші шляхи до своєї мети, і проблема саме в тому, що суспільство засуджує таких осіб, але не протидіє їм, вони залишаються безкарними. Тому саме такі стосунки активно процвітають в нашій державі і не тільки.
І нажаль така тенденція з кожним роком зростає, ця бездіяльність веде нинішнє суспільство в прірву. Людину яку вчили з малечку бути вихованою, чесною, і доброю по відношеню до інших, вона просто не взмозі буде конкурувати з тими хто вже давно забув про моральність в стосунках з іншими, та не буде можливості вдосконалюватися та розвиватися, як особистість. Тому такі люди з часом зведуться до мінімуму, і про ідеальні стосунки можна буде забути.
Ідеальні стосунки залежать від моральної свідомості, яка в свою чергу залежить від виховання дитини батьками та соціальними інститутами: дитячими садками, школами, різноманітними гуртками, вузами та трудовими колективами. Більш важливими в цьому списку, на мою думку, є саме сім’я. Сім’я — це ті люди які найбільше часу проводять з дитиною, і являються авторитетом для неї. Тому ті знання, які дитина отримує від сім’ї про моральні погляди, моральні переконання та мотиви, в майбутньому будуть сприйматися ним, як моральна норма. Тому дуже важливо, щоб батьки при вихованні, надавали інформацію про поняття моральності людини, які є загальноприйнятими нормами в суспільстві. В подальшому формуванні моральної свідомості дитини, крім батьків, підключаються соціальні інститути.
Дуже важливо щоб знання, які дитині надає сім’я та соціальні інститути про моральні норми перепліталися між собою і не мали розбіжностей, так як це може негативно вплинути на моральну свідомість особистості в майбутньому. Прививши дитині моральні норми, в майбутньому вона зможе ченити опір негативним впливам на неї, чітко проводячи межу між моральним і аморальним.
Комусь легше сприймати ідеальні стосунки як щось неможливе, тим самим, оправдовуючи свої вчинки та поведінку, а хтось сприймає ідеальні стосунки як еталон, до якого слід прагнути, тим самим вдосконалюючи себе. Кожна думка має право на існування, у кожної людини своє бачення ідеальних стосунків, але це не означає, що вони можуть бути загальноприйнятими і схваленими суспільством.
Але в будь-якому випадку, будь то дружні або романтичні стосунки або ж відносини між колегами чи з незнайомою людиною в черзі за хлібом: потрібно слідувати моральним нормам,які є признані суспільством, бути вихованим, поважати один одного, і саме головне завжди залишатися людиною.