Спочатку моду відносили виключно до естетичної сфери, адже пов’язували її лише зі змінами естетичного смаку через те, що старіли колишні ідеали стилю. Зараз же це поняття інтегровано у значно більшу кількість сфер.
В основі будь-якого різновиду моди знаходиться механізм, який змушує величезну кількість людей однаково вдягатися, вести подібний спосіб життя і багато іншого. Визначення цього механізму розвитку моди намагався сформулювати у своїй праці «Про смак, що відповідає моді» ще філософ І. Кант, стверджуючи, що головним законом наслідування є бажання здаватися більш значним, ніж інші. І той факт, що становлення чогось модним грунтується на наслідуванні, сьогодні очевидно. Але перед тим, як наслідувати, це «модне» необхідно створити, показати і викликати інтерес інших. Потім слідує етап поширення «модної новинки».
Головними соціально-психологічними функціями моди можна назвати: підвищення престижу, адже прислів’я про те, що зустрічають за зовнішнім виглядом ніхто не відміняв; регулювання емоційних станів, тому що «модна людина» відчуває себе впевненіше і краще за інших; причетність до нового, що незмінно збагачує новими знаннями, уявленнями і поглядами на вже існуючі речі і поняття, а також дає можливість видавати це наслідування за свої власні уявлення і смак; самоствердження та ін.
Вчені довели, що будь-який сучасна людина, що володіє коштами, а також амбіціями і почуттям власної гідності прагне «бути модною» — це частина її образу. Почуття «модності» дозволяє людині відчути себе більш значущим в колі власної референтної групи важливих для нього людей. І тоді спеціально створені для кожної соціальної групи міфи, стилі, ритуали, ідеї дають можливість кожному відчути себе модним з усіма наслідками, що випливають привілеями.
Таким чином, мода — це особливе явище психології мас, безпосередньо пов’язане з поняттям «модності» і «не модності», а також постійним оновленням соціально-культурного життя будь-якого суспільства, яке відбувається на основі затвердження нових стандартів в життя соціуму.
Моду можна розглядати лише у контексті змін в культурі, більше того — пов’язаних з цим моральних норм і соціальних форм. Зараз мода представляє собою складну структуру, де є модні духовні і матеріальні стандарти, які виступають рушійною силою для прихильників моди, а також впливає на поведінку творців і учасників моди, спрямоване на споживання модних об’єктів.
Шопоманія або магазинна залежність безпосередньо пов’язана з психологією споживання товарів і послуг, а також модою. Це непереборне бажання купувати все підряд у неадекватній кількості в медицині отримало назву — оніоманія. Психологічна асоціація США оголосила дані досліджень, де кількість американців, схильних до цієї залежності, склало 25 млн. осіб. В Англії ця цифра значно менше — 1 мільйон британців страждають від шопоманії. В Україні результати подібних вимірів поки не відомі.
Шопінг як процес, і речі, що купуються як його результат, можуть приносити людині гаму позитивних емоцій, при цьому формуючи стійку залежність. Шапоманія дає людині короткочасне відчуття щастя і ейфорії, втім, як будь-яка залежність. Людина не в змозі себе контролювати і, як зомбі, робить покупки тільки заради шопінгу як такого, а про подальше використання товарів не йдеться. Людина, яка одержима шопінгом знаходиться у стані, який можна назвати маніакальним, адже він не думає ні про те, чи потрібні йому ці покупки і які наслідки таких витрат бо він охоплений пристрастю, яка штовхає його здійснювати усі ці дії.
Лікарі-психіатри підрахували, що оніоманією вже «заражені» 10% населення планети. І цей відсоток досить швидко зростає, адже завдяки сучасним технологіям процес здійснення покупок істотно полегшений — кредитні карти дозволяють купувати, не виходячи з дому, а знаходячись у магазинах — не контролювати кількість витрачених коштів.
На жаль, в Україні не вважається патологією і тим більше, захворюванням непереборне бажання купувати усе підряд. Придбання речей і не тільки стає девізом сучасного суспільства, адже кожен прагне якомога більше заробити, щоб потім купити на ці гроші всілякі блага.
Найбільш схильні до цього синдрому через більш високу емоційність жінки, у противагу чоловікам з розвиненимраціо, які менш піддаються спокусам. Однак, якщо 5 років тому шопоголіки серед чоловіків практично не були помічені, сьогодні їх нарахували вже 25%. Більше того, у категорії «харчова шопоманія» чоловіки взагалі перемагають і за статистикою 10% усіх представників сильної статі схильні до неї.
В Україні ця залежність офіційно не визнана захворюванням, тому немає ні фахівців, здатних надати допомогу, ні клінічних описів, які допомогли б відрізнити шопоманію від просто захоплення шопінгом. Серед психічних наслідків оніоманії — почуття провини, яке гнітить шопоголіка після підрахунку витрат. Це може стати причиною головного болю і депресії, бо пов’язане із негативними емоціями. У соціальній сфері поводження шопоголіка призводить до сварок у сім’ї і навіть розлучень.
Більш того, гроші, які шопоголік бере в борг у колег стають причиною загострення ситуації на роботі і ведуть до звільнення. Зафіксовані випадки, коли люди, які страждають шопоманіею, йдуть на посадові злочини або крадіжки матеріальних активів компанії, що є кримінальним злочином і веде до ув’язнення.
Як будь-яке психічне захворювання, оніоманія не виникає за один день. Причинами його появи називають тотальний дефіцит товарів за радянських часів, а також брак уваги, який людина відчувала у дитинстві. Крім того, у сучасному соціумі, де існує навіть Всесвітній день шопінгу, а величезна кількість зусиль компаній кинуті для збільшення товарообігу, а відповідно, на стимулювання попиту, психіка людини постійно піддається впливу.
Мистецтво просувати товар, брендувати, навіть називати і розставляти на полицях вже не просто слова, а ціла наука. Ми можемо не відразу помітити, що розмір продуктового візка у супермаркеті збільшився, а сидіння для дитини зробило похід у магазин більш комфортним, а значить — тривалішим, відповідно — більш витратним. Постійні привабливі акції та навіть запахи — все це провокує людей на шопінгнон-стоп. Все це призводить до формування спільноти споживачів.
Використана література:
1. Килошенко М. Психологиямоды. – С-П.:Речь.-2001. – 192 с.
2. Ольшанский Д. В. Психологиямасс. — СПб.: Питер, 2002. — 368 с. — (Серия «Мастерапсихологии»).
3. Орлова Л. Азбука моды. М.: Просвещение, 1988. С. 86. 273
4. Рибейро Э. Мода и мораль / Пер. с англ. Г. Граевой. — М.: Новоелитературноеобозрение, 2012. — 264 с
5. Орлова Е.А. Шопинг, который вас разоряет.