Діяльність людини дуже різноманітна, Практика спрямована на змінення світу згідно з поставленими цілями але пізнавальна діяльність спрямована на глобальне розуміння законів існування світу, без якого не можливе виконання практичних завдань. і так далі. Види діяльності людини дуже різноманітні. Існує особливий вид діяльності – це естетична діяльність, вона розкриває сприйняття і створення витворів мистецтва завдяки естетичній діяльності – створення предметів за законами краси. Раніше естетичну діяльність ототожнювали із художньою. Але я вважаю, художню творчість, як найвищу форму естетичної діяльності. Естетична діяльність з’явилася з появою розумної людини. Художня творчість з’явилася лише з появою класового суспільства.
Результати естетичної діяльності, можна знайти в будь-яких предметах створених людиною. Результат художньої творчості це щось нове і неповторне, ексклюзивне. Естетичною діяльністю може і повинно займатися кожна людина, але не кожному вдається займатися художньою творчістю і створити справжній художній шедевр. Художня творчість — це діяльність, результатом якої є винайдення чогось якісно нового, матеріальних і духовних предметів, які ніколи раніше не існували.
Художньою творчістю не є робота, яку вона повинна розуміти та виконувати, це бажання створювати шедеври, без якого вона не може жити, їсти, спати, дихати.
Стимулом до художньої творчості повинно бути не примушування, зокрема, прагнення до винагороди, а глобальна потреба у творчості.
Я, вважаю, що людина, яка сумлінно працює за шаблонами, нездатна створювати унікальне мистецтво. Наприклад, на сувенірній фабриці у Києві виготовляють безліч розписаних вручну художниками за шаблоном тарілок, таць, шкатулок, писанок і тому подібне; на іграшкових фабриках виготовляють безліч різноманітних ляльок; на ювелірних безліч прикрас; на швейних фабриках виготовляють безліч вишиванок, але ні один з цих предметів не є продуктом художньої творчості. Тому що справжня художня творчість повинна доставляти задоволення, це як гра, хобі і не передбачає заробітку винагороди. Це ні в якому разі не тотожні поняття. Тому що не весь одяг чи меблі можуть розцінюватись, як витвір мистецтва, тобто не кожний результат естетичної діяльності доносить у собі художню інформацію до людей, містить саме концепцію світу, але точно повинен мати естетичний характер. Наприклад, усім людям, подобаються клумби з квітами у вигляді картин (годинник на Майдані Незалежності) подобаються набагато більше ніж закинуті подвір’я з засміченими, затоптаними, чорними від колес авто, прибудинкових ділянок землі. Гарний будинок приносить задоволення від споглядання на нього більше, ніж ті, що знаходяться в аварійному стані, або просто непоказні.
Люди в святковому українському одязі приваблюють більше, ніж безпритульні в лахмітті під смітником. Справжня музика зачаровує більше ніж перші звуки музичного інструменту учня скрипаля, тому люди у переважній своїй більшості віддають перевагу першому. І на створення перших варіантів будуть спрямовані всі зусилля людини, як що для цього будуть певні умови. Кожна людина хоче побачити чого вона досягла у своїй діяльності, і якщо людям це сподобається, то і ця людина отримає задоволення. Але не кожному вдасться створити неповторний шедевр, що стане зразком для наслідування. Тому художня творчість,( що породжує якісно нове і неповторне) і є найвищою формою естетичної діяльності людини. Художня творчість – творчість за законами краси, притаманна в різній мірі всім видам продуктивної людської діяльності. Мистецтво ніколи не зможе стати промисловим виробництвом. Воно завжди буде ремеслом, таким, що вимагає індивідуальності.
Художня творчість – це найвища форма естетичної діяльності. Таким чином художньо-творча діяльність митця – це відображення у світі окремої творчо-обдарованної особистості загальних закономірностей суспільних відносин та цінностей людини, що передаються індивідуальною неповторною художньою образністю мовою мистецтва. Художня творчість є відображенням свободи людського духу в його істині.
Творча діяльність — неповторна і унікальна.
Цінності, що люди створюють у процесі художньої творчості, мають вічний характер. Студент, може відчути наприклад у знаннях з біології, коли вивчає підручник Ж.Лемарка чи Ч.Дарвіна, в науці кожне покоління вважає себе більш обізнаним. В мистецтві зазвичай схиляються перед старими знавцями своєї справи, навчаться саме у них, бо їх знання неповторні. Художня творчість сучасників не підриває авторитет минулого а лише доповнює, та збагачує культуру своїм внеском.
У процесі творчої діяльності змінюється не лише навколишній світ, а й середовище, побут, але і підноситься культурність самих людей, як саме суб’єктів естетичної діяльності. Починає розвиватися творче бачення, розуміння кольору, форми, пропорцій, уміння мислити асоціативно, шукати схожості, влучно поєднувати різну діяльність, організовувати життя так, щоб отримувати задоволення і насолоду.