Зараз дуже багато мультфільмів, які не можна показувати не то щоб дітям але і навіть дорослим, це просто суцільні жахіття. Але є і такі фільми завдяки яким ми можемо виховувати в дітях любов, повагу, чесність, подяку, співпереживання, ще дуже багато хороших якостей, які будуть виховувати цілісну індивідуальність готову до майбутнього життя.
Для виховання дітей часто батьки показують їм фільми-казки. Як на мене це дуже хороший вплив, адже казки як правило несуть якусь мораль, яку діти якщо і не відразу, але з часом зрозуміють, для них це як цікаво так і корисно.
Я дуже полюбляю фільм «Мост в Терабитию» це драматичний фільм фентезі, в якому розповідається про життя талановитого, замкнутого, зануреного у свій світ маленького хлопчика Джесса.
В його житті нічого веселого немає, в школі над ним всі знущаються особливо через те, що йому доводиться доношувати речі своїх старших сестер,тому що його сім’я обмежена в грошових засобах і не може дозволити всім купувати речі, бо дітей у сім’ї п’ятеро , він один хлопчик.
Він дуже хотів хоч у чомусь стати найкращим тому вирішив брати участь в шкільному змаганні з бігу, але і там його обігнала дівчинка Леслі, вона була новенькою в його класі, вона з сім’єю переїхала на день раніше в їхнє містечко і поселилися в сусідньому будинку сім’ї Ааронс.
Спочатку Джесс відсторонився від Леслі, але згодом вони стали найкращими друзями і розкрили один одному свої потаємні секрети. Джесс показував свої малюнки, а Леслі розповідала свої вигадки про чарівні світи. Гуляючи вдвох по лісові, вони перебралися через протікаючу там річку, і виявили на іншій стороні лісу покинутий будиночок на дерев, будинок став їхнім секретним місцем, про яке знали лише вони двоє. Там вони створили цілий казковий світ і назвали його «Терабітія».
У школі Джесс і Леслі об’єдналися проти компанії старших дівчат, які принижували молодших хлопців і вимагали у них гроші за туалет.
Ця парочка стала невід’ємною частиною один одного.
На день народження Леслі подарувала Джессу набір фарб, подарунок був Джессу занадто дорогим і в грошову і в духовному еквіваленті, тому з вдячності Джесс подарував Леслі собаку, про яку та давно мріяла. Після чого Джесс зрозумів, що відчуває до неї щось набагато більше, ніж просто дружбу.
Одного разу вчителька музики Едмондс запросила Джесса поїхати разом з нею в місто і сходити в музей образотворчого мистецтва. Джесс таємно закоханий в неї, тому, після недовгого роздуму, вирішив не запрошувати Леслі поїхати з ними. Повернувшись, він дізнався страшні новини: доки він був у музеї, Леслі пішла в їх таємне місце одна і спробувала перебратися через струмок, але тоді пройшов великий ливень, струмок дуже переповнювався водою, мотузка промокла, обірвалася і дівчинка, впала і ударившись головою об камінь, потонула. Джессу було дуже важно повірити і пережити цю втрату. Він звинуватив себе у смерті Леслі, вважаючи, що якби в той день запросив її також поїхати з ними в музей, трагедії б не сталося.
Як на мене цей фільм повинен виховувати у дітей почуття любові, подяки, та головне співпереживання. Я обожнюю цей фільм, і кожного разу коли його передивляюся, розумію і знаходжу для себе щось нове.
Джесс не втрачає надії, що Леслі ще можно повернути, приходить в їх таємне місце в лісі та кличе її. Але це не дає ніякого результату, він не стримуючи себе починає плакати за Леслі, там його знаходить батько і втішає, запевняючи, що він ні в чому не винен.
Через деякий час після тяжкої втрати, він знову зміг побачити навколо себе Терабітію, ту саму казкову країну в якій Джесс та Леслі були королем та королевою, Джесс побудував міст через річку і запросив у казкову подорож свою молодшу сестру. Раніше він завжди відмовлявся брати її в ліс, тому що та ще маленька і тому що Терабітію — це секретне місце, яке було доступне тільки Джессу і Леслі, але тепер він привів її як принцесу Терабітії.
Цей фільм також дуже глибоко торкається питання віри і релігії, життя і смерті, він змушує замислитися, герої фільму на стільки щирі, вони дійсно змушують повірити в себе, хочеться опинитися там з ними, полазити по деревах, побігати і побачити Терабітію, відчути ту свободу, те щастя, що відчувається в дитинстві.
Можна ще сказати, що в кожній людині є щось своє, що виховує з людини «людину». Пригадавши сюжет коли Леслі змінила Дженіс, задираку, що не давала малим учням ніякого спокою. Хто б міг подумати, що якась «соплячка» зможе змінити «погану дівчинку», але Леслі змогла. Це показує наскільки вона була незвичайна, так сходитися з людьми, будь то ворог чи друг, так розуміти їх прикрощі та радості, у кожної людини є можливість щось змінити на краще, буде це дитина чи доросла людина, в кожного є свої можливості.
Отже такі фільми як «Міст в Терабітію» повинні бути серед колекцій для дитячих переглядів. Вони можуть виховати у дитини моральні якості. А в нашому часі це дуже важливо.