Маючи високу обізнаність, здебільшого в галузі мистецтва та музики, Кандинський не припускав суджень, щодо сумнівів своєї правильності. Душевна гармонійність, життєва енергія, застерігала його від перебільшень.
Беручи усіх представників серед абстракціонізму, популярності набула найбільше імпровізація, творчого процесу, яка має цікаві наслідки. Імпровізація активно використовується серед ремісників, які часами дивують нас своїми витворами.
Василь Кандинський намагався експериментувати з кольорами, розробляв класифікацію їхніх значень, з точки зору художника: білий колір-то є мовчання; жовтий – тіло людини. Такі форми за сюжетами картин, ставали діючими особами.
Кандинському спала на думку ідея різних мистецьких видів, нею починають захоплюватись на початку двадцятого століття, інші деякі метці.
Одне з найбільш великих бажань у художника, було створити живопис до музики. Так композиції були специфічні, але цікаві такі як «Фіолетова завіса», «Жовтий звук», «Зелений звук». Дуже цікаві та оригінальні назви на мою думку. Художник пишучі свої живописні полотна, будував їх за принципом музичних симфоній, вважав що колір має звуковий стимул не тільки оптичний. В такому експерименті єдиним був лише цей митець.
Будуючи це мистецтво, автор нового напрямку бачить багато відмінностей.
Художник єднаючи різні елементи, кольори здобував новий фундаментальний світ, бачив в цьому реальність, вважав це стимулом для людської духовності.
Кандинський завжди намагався донести в своїх роботах мету, а саме людське переживання духовної власної сутності. Народжував своєю звичайною реальністю, закони світобудови.
В кожному з полотен Кандинського була розповідь, про світ. Фарбами автор так досконало передавав сюжети і особи, деякі з них були чи то лінії, чи то точки. Він вмів досконало донести своє мистецтво до людей, це була його життям.
Створював нові власні композиції, мистецтва нового світу, для того щоб людина стала більш духовна та вдосконалена. Це все була пов’язане вираженням внутрішнього світу, яка проявляла функціональність абстрактного мистецтва художника.
Митець вважав головною метою своєї творчості, духовність людини, але він стимулював її до цього, давав зрозуміти глядачу його особистий стан, через який він в змозі буде побачити своє життя яке знаходиться в середині нього, збагатити, а можливо навіть відродити, свої духовні сили, яка людина з часом їх втрачає.
Авжеж до глибинної та багатогранної творчості Василя Кандинського не варто зводити ці цілі. Зовсім мало функцій в його полотнах, показало нульовий результат, на людину.
Не зважаючи на деякі недоліки, які описують автори, я вважаю дуже цікавим дослідженням усіх аспектів функціональності абстракціонізму Василя Кандинського. Все залежить від пріоритетних функцій, стильових особистостей, авангарду.
Цілком закономірна явище, це поява авангардного мистецтва. Воно стало науково – технічним прогресом. В своєму навчальному розвитку, естетика виявляє загальні можливості мистецтва, які лежать в основних конкретних формах. Ця наука робить свої висновки, спираючись на різностороння мистецтва, також соціології, психології, кібернетиці, має свій філософський характер, за допомогою якого будує теоретичну модель художньої діяльності.
В естетиці як науці є свої погляди, на які спираються дослідження мистецтва. Дія автора, митця є певною мірою, формою суспільного виховання людської особи. Інструментом та її соціалізації.