«Закохатися можна в красу,але полюбити-лише тільки душу» В.Шекспір
Колись людина помітила що гуртом легше здобути їжу…Потім, одного дня, стало зрозумілим, якщо виготовлений горщик симетричний та однорідний за кольором, його можна обміняти на три шматки їжі замість двох. А одного чудового дня чоловік зрозумів, що його добрий настрій та ласкавий голос створює атмосферу росту та благополуччя в родині, дозволяє керувати легко й непомітно. Звісно, було це дуже давно. І якщо поставити питання, де саме народились думка, прагнення людини до знань,формування ідеалів, то мабуть відповідь загубилась у віках.
Естетичні риси своєї діяльності нам у спадок залишили майже всі народи земної кулі. Американські індіанці, мешканці Піднебесної, Єгипет, Ізраїль, Греція, Рим.. Довгий шлях людства до розуміння сили прекрасного був іноді тернистим та кривавим,але й пізнати радість першовідкривача дано не всім.
В добу занепаду середньовіччя, не лише в його культурному сенсі, а більш в суспільно-політичному, виникає монстр тиранічного релігійного режиму — Свята Інквізиція. Але один з основних законів всесвіту-на дію завжди формується протидія. На жаль на той час Папа Римський цього закону не знав. А може просто недочув? Але в його наслідників був шанс, потрібно було лише уважніше слухати Галілео Галілея. Інквізитори значно гальмували революційну ходу розповсюдження гуманізму, як прагнення до вивчення усього людського. Можливо саме цей пекельний орден був однієї з причин розвитку переламної творчості Аліг’єрі та Петрарки, а потім і Бокаччо, Рабле, де Сервантеса, Шекспіра…
Їх творчість характеризується чіткими образами, наділеними високими та низькими людськими якостями. А революційне висміювання представників церкви це пряма дорога до вогнища. Не боячись переслідувань, митці вважали за потрібне правдиво та яскраво описувати наявне суспільство, критикуючи його духовний занепад, підносячи прекрасні риси людського характеру .Створюючи ідеал освіченої, задоволеної життям людини, що не боїться гніву Божого, бо впевнена в правоті своїх вчинків і вірувань. Людини сильної та красивої, вільної від забобонів та страху.
Середній та Пізній Ренесанс характеризується зображенням людини як частини суспільства, як внутрішній космос. За творчістю митців цього періоду можна спостерігати як змінюється суспільство з розвитком феодалізму та накопиченням матеріальних цінностей. Зображується протистояння між людьми двох відмінних якостей-одні накопичують матеріальне,інше духовне та наукове. Замальовується суспільство з його гендерними та іншими соціальними стереотипами.
Все це свідчить про революційну діяльність письменників Відродження, які в першу чергу підкреслювали важливість Людини, важливість її постійного всебічного розвитку. Чому революційну? Після перших письменників Ренесансу починається розвиток культури та науки. У живописі відкривається та застосовується тримірність простору, лінійна та повітряна перспективи,вдосконалення,техніки олійного живопису, образи набувають емоційних станів, зображується «язик тіла», полотна несуть у собі інформативний блок, вони щось розповідають глядачеві,відображають певну ситуацію,подію, несуть психологічні портрети зображених персонажів. Але, на жаль,живопис не став демократичним в цей період, а був стисло аристократичною привілегією. Це був досить затратний вид мистецтва, і ця характеристика диктувала свої вимоги.
В музиці спостерігається руйнування так званих високих естетичних еталонів. Музика
стає більш доступною, індивідуальною,аматорською. Росте роль світських жанрів. Кріпне етнічна музика. Розвивається танцювальна музика, виводячи сам танець на новий рівень.
Але в той же час,окрім аматорської,розвивається й музика професійна. З’являється ното друк,такі поняття як мінор та мажор, зароджується опера та балет.
Архітектурний бум також не заставив себе довго чекати…Флоренція…Тепер я знаю куди хочу попасти обов’язково хоч раз у своєму житті. Художній ансамбль архітектурних рішень, винятково творчий підхід до оздоблення кожної будівлі. Нескінченність перспектив , ман’єризм, який небезпідставно вважається унікальним надбанням Ренесансу, адже цей стиль наглядно підтверджую свободу людської думки щодо зовнішнього вигляду архітектури. І сьогодні принципи маньеризму яскраво втілюються в геніальних творіннях не лише передової європейської,а й світових архітектурі, що вражають людство своїми нестандартними рішеннями.
Потрібно ще зауважити, що хоч Середньовіччя і було досить темним періодом в історії розвитку естетичних поглядів людства, проте дещо геніальне залишилось. Зокрема готичний стиль архітектури. Синтез готики та доби Ренесансу можна спостерігати на території Франції у вигляді витончених довершених палаців.
Окремих висот сягає наука періоду Відродження. Знову ж таки доводиться згадати про державний тиск та злополучний «святий» орден, що переслідував революційні ідеї в науці.Так вчення в галузі математики, астрономії, медицини, освіти переслідувались і гальмувалися внаслідок страху релігійного керівництва втратити контроль над масами.
Окремо хочу відзначити таких сміливих завзятців як Христофор Колумб. Здавалося б злодій,розбійник,нічого святого. Проте в якийсь момент навіть така людина усвідомлює свою роль у Всесвіти. І починає всі свої сили вкладати в ідею. Ідею розвитку людства, жаги до нових знань та відкриттів. І,скільки б перешкод на дорозі не стояло, навіть перед загрозою смерті, людина не відступилася від своєї цілі, а твердо йшла до кінця. Ось один з характерних представників доби Відродження.
Отже підсумком естетичних поглядів митців Відродження можна зазначити певне повернення до філософії античного світу, надбання середньовічної культури. протиставлення релігійним канонам природного походження людини. Зображення та підкреслення важливості духовного світу людини. Обґрунтування та пояснення сенсу життя людини, наближення до джерел походження, до коріння(зародження етнічної та національної культур) до простих природних задоволень. Потрібно жити сьогодні, і працювати , і відпочивати, а прагнути потрібно до знань та вдосконалення фізичної оболонки. Знання треба вживати на благо та розвиток людства.
Діяльність митців Відродження можна сприймати як революцію, релігійну,соціальну,політичну,наукову….І не тільки. Не даремно саме на заході Ренесансу Європа переживає значніші революції історії-англійську,голландську,французьку,українську. Ідеї гуманізму, демократії, рівноправ’я кожної людини, незалежності кожної особи,які стали тою силою що змінила світ,були закладені та яскраво зображені саме діячами Відродження.