Багато відомих філософів та літературних діячів в своїх творах торкаються проблеми добра і зла.
Видатний український письменник та поет І. П. Котляревський через сюжет та персонажів поеми «Енеїда» дуже яскраво, неординарно, та через призму гумору відтворив проблеми того часу які, нажаль, дуже тісно були пов’язані з критеріями зла. На той час панівне становище в суспільстві займали пани, чиновники, церковні служителі.
Вони вели паразитичний образ життя за рахунок бідної верстви населення. Ось їх і ототожнив Котляревський зі злом, а їхні образи передав через Богів Олімпу – Зевс – деспот і п’яниця, Еол та Нептун – хабарники, Юнона та Венера – злі підступні жінки. Та на землі теж є герої які несуть в собі негативні моральні якості, цим автор натякає на всюдисущість зла, на його, іноді, несподіваність.
Але все ж таки основна проблематика твору ( як і вічна проблема людства) – це боротьба добра зі злом, тому на противагу негативним героям, звичайно, повинні існувати позитивні, які несуть в собі надію перемоги доброти над лихом.
Основний герой поеми – Еней. Цей персонаж доволі суперечливий. З одного боку його поведінка не завжди відповідає якостям які несуть позитивний заряд – пияка, гультяй, ледацюга, але все ж таки він на стороні добра. В образі Енея Котляревський поєднав позитивні і негативні риси характеру мабуть тому , щоб якби натякнути на неідеальність людської натури, на те, що в кожній людині можуть поєднуватися як добре так і погане. Та на противагу аморальним якостям характеру Енея виставляються такі риси як патріотизм, громадський обов’язок, почуття дружби, людяність, які завжди виникають в потрібний момент і саме вони перетворюють зло на добро.
Взагалі, вся поема побудована таким чином , що постійно існує зіставлення протилежностей : любов – ненависть, дружба – ворожнеча, людяність – жорстокість, добро – зло. Але, можливо, ці якості на те і існують в протилежних полярностях, щоб людині їх легше було порівнювати і прагнути до самовдосконаленості.
В поемі риси характеру окремих героїв стосуються не тільки людських якостей а відносяться до позитивних і негативних явищ у суспільстві. Зокрема хабарництво, яке існувало всюди де це можливо. Попри те , що минуло багато років, це явище існує і в сьогоденні.
Хоча героїзм і любов до батьківщини Котляревський описує з піднесенням, водночас він засуджує в будь якому вигляді агресію, яка застосовується до людини. Тобто ведення безглуздих війн які несуть за собою невинні жертви повинні стати для людства неприйнятними апріорі. Але,(знову підкреслюючи актуальність тем яких торкаються в поемі) нажаль, людство досі не зрозуміло більш нагальну потребу в акумулюванні власного добра , що цей процес надасть позитивних результатів не лише для окремого індивіда а й для суспільства загалом. І жодна війна не несе в собі благо і конструктивізм.
В творі «Енеїда» є прихований зміст – засудження кріпацтва як соціального явища, засудження тиранії, висміювання поведінки багатіїв – це все , здавалося б, несе в собі негативне враження від твору, але автор все ж таки залишає за собою право закінчити пригоди Енея та його товаришів на позитивній ноті. В кращих традиціях написання літературних творів в кінці цієї оповіді добро перемагає над злом.
Загальне враження від прочитання поеми колосальне. Хоча більше значення твір має для літератури, але він цікавий і для інших наукових дисциплін, зокрема для історії, філософії, психології, народознавства і звичайно ж для етики.