Це так зване бачення думок та почуттів клієнта.При чому стан співрозмовника потрібно сприймати спокійно, навіть якщо він нервуватиме. Відсутність тривоги, внутрішній спокій працівника заспокоїть клієнта. Людина, звертаючись до психолога,розраховує побачити в ньому в першу чергу , сильну особистість і чекає на підтримку. Сам же клієнт може дозволити собі хоча б з психологом , не стриманість в оцінці ситуації яку не може проявити вдома чи на роботі.
Працівник повинен бути готовим практично до будь¬якої поведінки та будь якого стану клієнта.Для професіонала не існує критеріїв поганих чи хороших клієнтів, добрих чи злих, дурних чи розумних.Не те щоб всі були як кажуть «на одне лице» просто при такій установці, спеціалісту буде легше зберегти толерантність. Гнучкість поведінки працівника відображаєтеся в тому,що він швидко та легко переключається з однієї теми на іншу, з легкастю розлучається з положеннями гіпотез,якщо розумієш що вони помилкові.
Делікатність просто необхідна і дуже важлива стосовно його роботи.Делікатність¬це — перш за все,повага до співрозмовника, визнання його прав та свобод мислення, поведінки , вчинників. Трапляється так,що деякі теми не потрібно піднімати і слід уникати до того часу,поки клієнт сам не почне про це говорити. Основною задачею є побудова таких відносин з клієнтом,які будуть довірливими та клієнт буде готовий до спілкування в якому одна за одною будуть підніматися нові і нові теми.
Працівнику практику необхідно володіти загальним культурними знаннями.Він повинен знати кращі приклади культурного наслідування. Такi пізнання дають змогу вести бесіду з клієнтом .До того ж багато психотерапевтичних методик грунтується на різних предметах людської культури( кіно терапія) Iснує ряд правил,яких важливо притримуватися працівнику, які ґрунтуються на соціально правових та етичних нормах.
Не нашкодь- це базовий принцип роботи психолога. Робота відбувається не лише зі свідомістю а й з підсвідомістю клієнта.Приховані страхи,гріхи та пристрасті немов би витягуються назовні. Непрофесійне використання подібної інформації може призвести до негативних кризових станів.Тому психолог як I всященник,несе велику відповідальність.
Ніколи не використовувати у власних цілях,та будь яких інши, інформацію від клієнта.Професійна таємниця- головний елемент діяльності багатьох спеціалістів. Для професіонала справа клієнта- його власна справа.Тому необхідний суворий контроль,над зберіганням отриманої інформації.
Не давати порад.Кваліфікація психолога залежить від кількості порад.Сократ казав ^вчінняй як знаєш,все одно потім покаешся^ Cправа в тому,що не всі поради влаштовують клієнта.В тому випадку,якщо порада буде не до душі,він пiде радитися до когось,хто скаже йому те,що він хоче почут. У випадку якщо пораду клієнт приймає до уваги,відповідальність лягає за вчинки клієнта на психолога.
Не пропонувати свої послуги.Дочекатися поки про це попросять.вВтручання в чужу душу без дозволу,не тільки неетично але і небезпечно.
Не можна розраховувати на подяку,якщо робота буде ефективною і принесе велику користь.
Висновки потрібно робити не відділяючись від научних даних.Всі результати роботи психолога повинні бути научно обґрунтованими і розглянути всебічно.А без фундаментальних знань про психологічні процеси,психологічний захист,темперамент і таке інше,психолог може загострити будь які небажані психологічні стани.
Тому, щоб бути успішним психологом,потрібно постійне оновлення засобів та методів роботи,підвищувати кваліфікацію а також радитися з колегами.Дуже важливо орієнтуватися у своїй роботі на цінності іншого.Це дозволить ставитися до своєї професії,як до одного з багатьох видів соціальної активностi.
Психолог,як професіонал,виконує особливу та дуже важливу соціальну задачу,створюючи загальний образ щасливоъ,творчоъ та вневненоъ у собi особистості.Спираючись на все вище зазначен, діловий етикет відіграє важливу роль у формуванні особистості.